"Без співпраці із Святим Духом неможливо бути місіонером", - о.Юзеф Гвуздзь про місійну духовність

Слово місія, що означає «завдання» або «послання», та духовне життя — це поєднання двох християнських вимірів, які пояснюють місійну духовність. Життя за Духом вчить нас давати свідчення того, що ми переживаємо в місці, куди посилає нас Господь. Місіонер — це той, хто говорить не лише словами, але й життям, і може «запалити» Божою любов’ю інших.

«Реалізувати місійну духовність можна лише тоді, коли людина ходить з Ісусом, відкриває своє серце на присутність Святого Духа. Той місіонер, який не має цього, є сумним і не спроможний давати добре свідчення про Ісуса», — говорив Папа Франциск в апостольському документі про місіонерство.  Ісус є першим Місіонером Отця, який прийшов здійснити план спасіння для всіх людей. Згодом, перед тим як вознестися на Небо, Ісус дає Своїм учням Святого Духа і посилає їх проголошувати Добру Новину. Кожен із нас через Хрещення в Ісуса Христа є місіонером, але коли немає пережиття Божої любові й живих стосунків з Ісусом, місіонер може відчувати слабкість і не мати тієї «сили згори», яку дарує Святий Дух. 

Різні культури є багатством для місіонера. Ісус Христос, народившись, належав до єврейської культури. Приїхавши до незнайомої країни з її власними традиціями, не потрібно намагатися одразу все змінити — важливо відкритися на нове й пізнати особливості іншої культури задля євангелізації. Це отець Юзеф і називає місією: «Я ходжу з Ісусом у серці, переживаю Євхаристію, щоб пізніше давати свідчення віри там, де я є».