Молитва не є магічною формулою, в якій через зміну порядку слів чи раптову помилку щось не запрацює. Суть молитви - щиро постати, розкритися перед обличчям Бога. Катехизу про молитву як спосіб життя та будування стосунку з Господом виголошує ординарій Мукачівської дієцезії Микола Лучок.
Протягом 32 роки практики молитви єпископ Микола Лучок говорить про те, що продовжує постійно вчитися та розвивати це мистецтво. Молитва - це зустріч, у якій вибудовується стосунок із Богом.
Відчуття присутності й контакту в молитві діляться на етапи:
- я говорю, Бог слухає
- Бог говорить, я слухаю
- ми мовчимо, ми є
Псалми - це інструмент, який допомагає налаштувати стосунок із Богом. У них людина відчуває, плаче, переживає, виражає свою біль. Це є спосіб відважності у молитві, коли присутня щирість і відкритість на Бога.
Літургія (у пер."служіння") - місце, де ми слухаємо, вчимося, перепрошуємо, дякуємо та можемо навчитися способу життя з Богом.
Розарій - молитва, яка складається з повторення слів. Така молитва дозволяє зосередитись на контакті з Господом задля розпізнання, що Бог хоче дати нам, і дозволити Йому діяти через нас.
Молитва - медитація або розважання. Коли людина налаштовує свій розум на тишу у визначеному часі, може почути Одкровення Бога, відповідь на певне запитання.
Молитва - прослава. Дар молитви як спів, або танець задля Слави Бога дозволяє досвідчити те, що описується у Книзі Псалмів.
Заступницька молитва - прохання за інших, що дає силу не впасти у безнадію і страх.
У будуванні контакту з Богом через практику різних видів молитви ми маємо можливість пізнати смак глибоких стосунків, які постійно розвиваються.