Муки і розп'яття Ісуса Христа

Святий Йоан найбільше подає опис Сятої Тайної вечері, він сам був пристуній на тій вечері разом з іншими апостолами біля Ісуса. У його описі подається те, що Ісус панує над ситуацією, Його мука - це тріумф, тому що Він перемагає. Будинок з просторою кімнатою є місцем, де відбулась Тайна вечеря у четвер, та були засновано Таїнства Євхаристій та Священства самим Ісусом - первосвященником. Юда, споживши спільно вечерю, відходить в ніч, яка вже панувала в душі його, він втратив зв'язок з Ісусом.

Після разом з учнями Ісус Христос іде у Гетсиманський сад, де відбувається найбільша молитва: “Отче, коли ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не моя, а твоя буде воля!”(Лк.22:42-43) Тисячі людей ненавиділи Ісуса, прийшли задля арешту, апостол Петро намагається захистити мечем Учителя. Після арешту Ісуса доставляють у палац Первосвященника, де відбувся процес засудження Ісуса Христа євреями. Це була фікція, адже рішення звинуватити вже було прийняте. Аргументи на суді, що Ісус вартий смерті були такі: слова Ісуса про "відбудову храму за три дні"(Йн.2:19), які сприймались буквально, та слідуючий за Ісусом натовп, що завдавав через можливе проголошення Месії страх загрози руйнування Єрусалиму.  

Зрада Юди і зрада Петра однаково важкі, але наслідки різні. Юда пішов без надії, а Петро навернувся і став апостолом. У Пілата священники починають шантаж, кажучи "якщо ти не стратиш Ісуса, ти не будеш приятилем кесаря". Пілат приймає рішення покарання у спосіб бичування Христа без страти. Два легіонери били по спині: один бив, а інший рахував. Ударів мало бути 30, вважалось більше людина не витримає. Бичування - це удари, які відривали шкіру після кожного торкання. Знущання продовжилось накладанням тернової корони - шапки, яка через шипи пробивали голову, череп і впивались у мізки. Він постає перед Пилатом, євреї продовжують вимагати від Пілата страти того, Хто був справжнім Месією. Пілат віддає Ісуса на розп'яття через страх не бути приятелем кесарю. Починається Хресна дорога - шлях базарами, дорогами посеред натовпу із хрестом на спині посеред знущань: здирання одягу, плювання, висміювання. Після, Ісуса прибили цвяхами на хресті без одежі, де Йому довелось конати від безсилля. У легенях від нестачі повітря набиралась рідина, від якої Ісус задихався. З причини катування о 12й годині дня, за три години настала смерть. На Хресті Ісус відкупив людство і  склав сам з себе жертву, де водночас він став і жертвою, і священником. У той момент стався землетрус і затмарення сонця, мертві встали з гробів живими. Воїни пробивають бік Ісуса задля переконання у смерті Ісуса. Богослови говорять про те, що тоді заіснувала Церква. Учні займаються похованням тіла. Гріб був висечений у скалі, а отвір закочувався каменем.  
"Царювання Ісуса - це страждання, терпіння, приречення на смерть. Ісус свідомий іти до кінця за людину, за всесвіт", - говорить о.Вадим.