Катехеза о. Олексія Самсонова про значення та сенс Крові Ісуса Христа. Вмираючи на хресті Ісус віддає свою кров заради нашого спасіння. Церква з давніх часів оточує особливою пошаною Кров Ісуса, адже ця кров свідчить про неймовірну любов Божу до кожної людини та свідчить про гідність людини, яка була відкуплена життям Сина Божого.
Киріє елейсон! Христе елейсон! Киріє елейсон!або Господи, помилуй! Христе, помилуй! Господи, помилуй! Христе, почуй нас! Христе, вислухай нас! Отче Небесний, Боже, помилуй нас! Сину, Відкупителю світу, Боже, помилуй нас! Духу Святий, Боже, помилуй нас!Свята Трійце, Єдиний Боже, помилуй нас!Крове Христа, Єдинородного Сина Предвічного Отця, спаси нас! Крове Христа, Втіленого Слова Божого, спаси нас! Крове Христа, Нового і Вічного Завіту, спаси нас! Крове Христа, що під час страждання в Гетсиманії спливала на землю, спаси нас! Крове Христа, що під час бичування струменіла, спаси нас! Крове Христа, що сочилася з-під тернового вінця, спаси нас! Крове Христа, пролита на Хресті, спаси нас! Крове Христа, Ціно нашого спасіння, спаси нас! Крове Христа, без якої немає прощення, спаси нас! Крове Христа, що в Євхаристії поїш і очищаєш душі, спаси нас! Крове Христа, Струменю милосердя, спаси нас! Крове Христа, що злих духів перемагаєш, спаси нас! Крове Христа, Мужносте ісповідників, спаси нас! Крове Христа, Сило мучеників, спаси нас! Крове Христа, що народжуєш дів, спаси нас! Крове Христа, Опоро в небезпеках, спаси нас! Крове Христа, трудящих Прохолодо, спаси нас! Крове Христа, плачучих Утіхо, спаси нас! Крове Христа, покутуючих Надіє, спаси нас! Крове Христа, вмираючих Відрадо, спаси нас! Крове Христа, сердець Мире і Насолодо, спаси нас! Крове Христа, життя вічного Запоруко, спаси нас! Крове Христа, Визволення душ із безодні чистилища, спаси нас! Крове Христа, усякої слави й пошани найдостойніша, спаси нас! Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, прости нас! Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, вислухай нас! Агнче Божий, що береш гріхи світу, Господи, помилуй нас! С.: Господи, Ти відкупив нас своєю кров’ю. В.: І вчинив нас Царством Бога нашого. Молімося: Всемогутній, вічний Боже! Ти встановив свого Єдинородного Сина Спасителем світу і дозволив ублагати себе Його кров’ю. Просимо, дай нам достойно величати ціну нашого спасіння і завдяки ній мати захист від усякого зла на землі, щоб ми раділи вічним щастям у небі. Через Христа, Господа нашого. Амінь.
Того часу Ісус пішов до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні. А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато з тих, хто слухав, дивувався, кажучи: «Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками? Хіба Він – не тесля, не син Марії та не брат Якова, Йосії, Юди і Симона? Хіба не Його сестри тут з нами?» І вони спокушалися через Нього. А Ісус їм відповідав, що пророк буває без пошани лише у своєму рідному краї, серед своїх рідних і у своєму домі.
І не міг Він там жодного чуда зробити, тільки оздоровив декількох недужих, поклавши на них руки. І дивувався їхньому невірству. Тож обходив довколишні села, навчаючи.
У катехетичному дебюті на хвилях Радіо Марія сестра Божена Новоселець, діва богопосвячена, торкається болісного і часто замовчуваного питання — депресії в житті віруючої людини. Катехеза поєднує погляд психології та Євангелія, наголошуючи: віра не є магічною вакциною від хвороб, а страждання не є покаранням від Бога.
"Церква заохочує нас входити в радість освячення у часі відпустів. Через наші діяння земля або буде благословенна, або проклята", - брат-францисканець о. Віктор Дешук, вікарій парафії Марії Матері Церкви у м. Києві. Він заохочує наново відкрити любов до Бога та добре пережити 2026 рік, присвячений Церквою святому Франциску Ассізькому, входячи на дорогу навернення. Священник ділиться настановами Папи Лева XIV з нагоди Ювілею.
Того часу Ісус промовляв до натовпів: «Таким є Царство Боже, як той чоловік, який посіє насіння в землю; і чи спить, чи встає, вночі чи вдень, а насіння сходить і росте, але як, – він не знає. Сама по собі земля родить плід: спершу стебло, потім колос, а тоді – повно пшениці в колосі. Коли ж доспіє плід, він негайно посилає серп, бо настали жнива!»
300 років від канонізації та 100 років від проголошення Вчителем Церкви святого Йоана від Хреста. 800 років від дня народження для Неба святого Франциска Ассізького. "Обидва шалені з любові до Христа", - отець-босий кармеліт Рафал Мишковський, священник Санктуарію Матері Божої з Гори Кармель у м. Бердичеві, запрошує віднайти Бога в красі створіння, споглядаючи шляхи святих, які переживали захоплення сотвореним світом.