"Євангеліє не приховує слабкість учнів. Навіть найближчі люди не одразу Його впізнали", - о. Володимир Кусьнєж

І саме це мене завжди інтригувало.

Ми живемо у Великодньому періоді — часі, коли Церква читає уривки про явлення Воскреслого Христа. І якщо уважно слухати ці тексти, виникає дивне відчуття: Ісус є поруч, говорить, пояснює, навіть їсть разом з учнями — але вони Його не пізнають.

Як це можливо?

Згадаймо Марію Магдалину. Вона приходить до гробу, розмовляє з Ісусом і думає, що це садівник. Жінка, яка роками йшла за Ним, слухала Його, служила Йому — не впізнає.

Або учні, що йдуть до Емаусу. Ісус іде поруч із ними дорогою, пояснює Писання, і вони не розуміють, з ким говорять. Їхні «очі були немов зав’язані».

І ще один епізод: на березі Тиверіадського озера. Учні бачать постать Ісуса, але не впізнають Його. І водночас у Євангелії звучить парадоксальна фраза:
«Ніхто не зважився Його питати: хто Ти, бо знали, що це Господь».

Як це пояснити? Вони знають — і не знають одночасно.

Це не просто дивна деталь. Це ключ до розуміння нашої віри.

Теолог-бібліст, священник Львівської архидієцезії Римо-Католицької Церкви, викладач біблійних дисциплін в інституті Святого Томи Аквінського, автор книги "Світ Біблії: подорож батьківщиною Ісуса Христа", отець Володимир Кусьнєж.