Єлизаветі сповнився час родити; і вона народила сина. Почули сусіди та її родина, що Господь возвеличив своє милосердя над нею, і раділи разом з нею. Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією. У відповідь його мати сказала: «Не так, а буде він названий Йоаном!»
У той час Ісус сказав своїм учням: «Не судіть, щоб і вас не судили, бо яким судом судите, таким будуть судити і вас; і якою мірою міряєте, такою буде відміряно і вам. Чому ж бачиш скалку, що в оці твого брата, а колоди, яка в твоєму оці, не помічаєш? Або, як скажеш своєму братові: Дозволь я вийму скалку з твого ока, коли ось колода в твоєму оці? Лицеміре, спочатку вийми колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого».
Про емоційні стани людини як реакцію на горе в книзі Псалмів розповідає психолог, психотерапевт, військовий капелан Львівської архидієцезії отець Олег Саламон.
Про молитовне очікування Євхаристії розповідає настоятель парафії Пресвятої Діви Марії з гори Кармель (смт
Томашпіль), модератор Руху Назаретських Родин, отець Станіслав
Свурка.
Вашій увазі пропонуємо наступну катехизу о. Олександра Кушти, священника місії Ad gentes у Вінниці з циклу, присвяченого роздумам над книгою Івана Павла II “Чоловіком і жінкою сотворив їх. Богослов'я тіла”.