Слухати Радіо

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

В ефірі

Розарій

00:30

Катехиза

01:10

Розмова з екзорцистом

01:40

Духовні читання

02:00

Катехиза

02:50

Біблійні читання

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Житія святих

06:50

Ранкова молитва

07:00

Меса

08:00

Дитяча катехиза

08:10

Житія святих

08:30

Годинки

09:00

Молитовна лінія

Обряд чи традиція? - отець Володимир Кусьнєж про омовіння рук у євреїв

Звідки виникла традиція ритуального омовіння рук і який в ній релігійний сенс?

Умива́ння, Омовіння — символічне очищення за допомогою води.
Умивання або миття здійснювали:

  1. Коли людину ініціювали на високу посаду: наприклад, коли Аарон і його сини були обрані на священицьку службу, вони були умиті водою перш ніж одягтись у ризу священика (Лев. 8:6).
  2. Перед тим, як священики наближалися до вівтаря Бога, вони мали, під страхом смерті, умити свої руки і ноги, щоб очистити їх від бруду буденного життя (Вих. 30:17-21). На цю практику вказує автор псалмів, Пс. 25:6.
  3. Були також умивання встановлені з метою очищення від явно вираженого забруднення, обумовлені особливими діями. Одинадцять різновидів такого миття встановлено в Левитському законі (Лев. 12-15).
  4. Згадується четвертий клас умивань, яким людина очищалася або звільняла себе від провини за деяке конкретне діяння. Наприклад, старійшини найближчого села до місця здійснення вбивства, якщо вбивця був невідомий, мали умити свої руки над спокутною телицею, яка була обезголовлена, і при цьому сказати, «Руки наші не пролили цієї крови, а очі наші не бачили» (Вт. 21:1-9). Таким чином Пілат також оголосив себе безневинним в крові Ісуса, умиваючи свої руки (Мт. 27:24). Проте ця дія Пілата могла не бути запозиченою з юдейської традиції. Така ж практика була звичайною серед греків і римлян.

Фарисеї розповсюдили практику надлишкового умивання, таким чином претендуючи на виключну чистоту (Мт. 23:25). Євангеліст Марко (Мр. 7:1-5) посилається на церемоніальні умивання. Фарисеї вимивали свої руки «часто», правильніше, «з кулаком» («старанно»), або як це пояснює старий отець Феофілакт, «аж до ліктя». (Порівняйте також Мр. 7:4; Лев. 6:28; Лев 11:32-36; Лев. 15:22).

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BC%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_(%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%B4)

Вишиванка як молитва: символи, традиції й сучасність у розмові з Юрієм Мельничуком

Вишиванка як молитва: символи, традиції й сучасність у розмові з Юрієм Мельничуком

У програмі «Захристія» ми говоримо з майстром народної вишивки Юрієм Мельничуком про моду на автентичність, національне пробудження та справжню символіку української сорочки. Чому вишиванка — це не просто одяг, а оберіг, мова орнаментів і тихе свідчення нашої духовності? І чи можна читати сорочку як книгу — за її квітами, ягодами, хрестами та кольорами?
2025-11-19 00:00:00
Де найголовніше місце твого життя?

Де найголовніше місце твого життя?

Отець Міхал Бранкевич говорить про значення Святого Духа для Церкви
2025-11-10 00:00:00
Як навчитися чути Бога?

Як навчитися чути Бога?

Як залишатися радісним в час терпінь?
2025-11-10 00:00:00
Чи задумав Бог, щоб жінка жила довше за чоловіка?

Чи задумав Бог, щоб жінка жила довше за чоловіка?

Здавалося б, це лише статистика — жінки живуть довше за чоловіків. Але чи може в цій різниці ховатися щось більше, ніж біологія? Чи не є це частиною Божого задуму, у якому жінці даровано особливу місію — берегти життя, вірність і час?
2025-11-10 00:00:00
«Чи може Церква говорити мовою молоді? Єпископ Єфрем Хом’як про простоту віри, традиції та виклики війни»

«Чи може Церква говорити мовою молоді? Єпископ Єфрем Хом’як про простоту віри, традиції та виклики війни»

У програмі «Захристія» – владика Єфрем Хом’як, єпископ Васильківський, вікарій Київської єпархії ПЦУ. Говоримо про те, чому молодь інколи віддаляється від Церкви, чи криється проблема в традиціях, як священник має говорити про Бога там, де панує смерть, і чому простота — не слабкість, а сила християнина.
2025-11-05 00:00:00