«Одна жінка спитала мене: “А де ж був Бог? Чому Його тут не було?” - і я відповів їй: “А як ви вважаєте, хто мене сюди прислав?”, - о. Михайло Романів

Отець Михайло Романів — монах-домініканець, директор Центру Святого Мартина де Порреса у Фастові. Уже багато років він служить не лише як священник і проповідник, а й як людина, яка будує, допомагає, організовує, слухає. Поруч із ним працюють волонтери, сестри, звичайні миряни — ті, хто щодня служать тим, хто залишився без даху, без спокою, без віри.

Разом із командою отець Михайло часто їздить до прифронтових міст — у Херсон, у Миколаїв, у ті місця, де війна залишила по собі тінь і біль. Там діють соціальна кухня, пральня, соціальне таксі. Але найголовніше — там діє людське серце, яке не байдужіє.

Одного разу, під час зустрічі з людьми на деокупованій території, до нього підійшла жінка. Вона уточнила, чи він справді священник, і тихо запитала:

— Де ж був Бог, коли все це почалося? Чому Його не було тоді, коли нас обстрілювали?

Отець Михайло подивився на неї і відповів:

— А як ви гадаєте, хто мене сюди прислав?

Жінка замовкла на мить, потім сказала:

— Напевно, Бог…

І в цій короткій розмові — весь сенс його служіння. Бо саме так Бог приходить до людей: через тих, хто не боїться бути поруч, хто не питає "чому так", а просто залишається.