Одвічна самотність людини. "Віднайдення цілісності можливе в Божій любові", - отець Олександр Кушта

Святий Августин сказав: "Бог створив нас без нас, але серце наше не буде спокійним, доки не спочине в Бозі". Цей вислів глибоко розкриває нашу потребу в Божій любові, адже без неї ми залишаємося порожніми. Від самого початку людство відчувало самотність, незалежно від статі. У багатьох мовах слово "людина" і "чоловік" позначаються одним і тим самим терміном. 

Однак в українській мові "чоловік" має як родинне, так і статеве значення, тоді як "жінка" вказує лише на статеву приналежність. Глибина Адамової самотності полягає в тому, що йдеться про самотність людини. Ця самотність випливає з природи самої людини та взаємовідносин між чоловіком і жінкою, які визначаються їхніми відмінностями. 

Відомо, що психологічне та фізичне сприйняття світу у чоловіків і жінок істотно різниться, що є природним явищем. Самотність торкається кожного з нас на особистому рівні, оскільки ми маємо як жіночі, так і чоловічі аспекти у своїй сутності. Цей образ нагадує про Бога, який, згідно з Біблією, має одночасно материнські й батьківські риси. Таким чином, розуміння нашої природи через призму Божої любові допомагає нам прийняти та подолати самотність. 

Отець Олександр Кушта

Підготував: ведучий програм Олександр Скрипченко