Падіння Центральної Ради Української Народної Республіки. Проголошення Української держави Павла Скоропадського.

Програму розпочали з нагадування слухачам про події трагедії битви під Крутами та переговорів Центральної Ради у Брест-Литовську. Розказали про основні умови та значення Брестського договору (визнання України на міжнародній арені, можливість продовжити процес державотворення, відновлення влади УНР, залежність від німців, створення передумов для звільнення від більшовиків).

18 лютого 1918 р. 450-тисячна армія Четверного союзу почала наступ на Україну, в результаті якого радянські війська 1 березня залишили Київ, 2 березня в столицю вступила армія УНР, 3 березня – німецькі війська, 7 березня до Києва повернулася Центральна Рада.

Поділилися спогадами сучасників тих подій про те, як входили до Києва німці (див. фото на першій світлині – авт. права: Автор: II Reich / Автор фото не вказаний/- own scan by "Der Spiegel" 2008, march (russian version)\, Суспільне надбання (Public Domain), https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=11903721), як прагнули взяти під свій контроль столицю і чим займалася в цей час Центральна Рада.

Чому дуже швидко розпочався конфлікт між Центральною Радою та німецько-австрійською адміністрацією, що призвело до падіння Центральної Ради, як відбувалось це падіння, чому німці зробили ставку на Павла Скоропадського, які ще були кандидати на гетьманство і, власне, як відбулося проголошення Української держави – гетьманат, як нам сьогодні оцінювати ці надзвичайно складні революційні процеси національного і державного творення?

Слухайте в цій програмі…

На світлині: Павло Скоропадський – у центрі – з групою українських та німецьких офіцерів, 1918 р., посилання: https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D1%96_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8.jpg