Меса
Дитяча катехиза
Житія святих
Слово на кожен день
Молитовна лінія
Трансляція літургії із студії Радіо Марія
Житія святих
Катехиза
Ангел Господній
Пісня Перемоги
Трансляція Літургії з Гарнізонного храму свв. апостолів Петра і Павла м.Львів
Денний ефір
Коронка до Божого Милосердя
Молитовна лінія
Дитяча катехиза
В Родині Радіо Марія
Катехиза
Дитяча молитва
Дитяча катехиза
Новини
В програмі «Vox populi. Vox Dei» Олександр Тіца презентував всеукраїнський волонтерський табір «Будуймо Україну разом». Молодь з усієї України приїздить на Донбас, щоб відбудовувати будівлі і стосунки між людьми.
5 червня мережу підірвала тема протидії замовчування насильства. Журналістка Настя Мельниченко оприлюднила свої особисті історії під хештегом #яНеБоюсьСказати. Вона написала: «Я хочу, аби сьогодні говорили ми, жінки. Аби ми говорили про насильство, яке пережила більшість з нас. Я хочу, аби ми не оправдувалися "я йшла у спортивках серед дня, а мене все одно схопили". Бо нам не треба оправдуватися. Ми не винні, винен ЗАВЖДИ насильник. Я не боюсь говорити. І я не почуваюся винною…». І далі, як хронологія насильства, писала про різні напади «коли було 6 років, коли 12, коли 21…». Неймовірно потужна хвиля відгуків і коментарів, під хештегом #яНеБоюсьСказати вибухнула майже одразу. Українські жінки та чоловіки почали відверто розповідати свої історії насильства, яке колись зазнавали – домагання, зґвалтування, залякування, примус, розбещення. Радіо Марія ефіром «Рецептів життя» вирішило долучитись до акції. Мовчати на зло не можна!
«Я мушу сказати чесно, що не завжди було зрозуміло, що відбувається, тому що люди, які стояли на Майдані не говорили одним голосом. Там було дуже багато різного. І з другого боку океану одні говорять одне, другі – третє… на відстані було багато такого не зрозумілого...». У черговому випуску програми «Історичні діалоги» говорили з Мартою Дичок, відомою канадською професоркою історії університету Західного Онтаріо. Гостра і відверта розмова без цензури, про перемоги і поразки української революції 2013-2014 років, вплив Росії та США на геополітику і майбутнє України, погляд на ці події з Канади на основі презентованої її нової книги – «Євромайдан в Україні».
Вже завершився Критський Всеправославний Собор «Великий і жахливий», як його називає архімандрит Кирило Говорун, клірик РПЦ, старший викладач Стокгольмської школи теології і науковий співробітник Колумбійського університету в Нью-Йорку. Днями в Москві вийшла друком книга отця Кирила «Кунсткамера великого и ужасного», про перебіг Собору і його наслідки. То ж саме наслідкам, рішенням і Посланням присвячений сьогоднішній ефір.
Завершився червень і, як завжди, прагнемо дякувати нашим жертводавцям за фінансову підтримку радіо
Сам Бог є Неописаний і Несказанний, єдине як ми можемо пізнати природу Божу – через знаки і символи. Ми вже розглядали такі символи як дар, дощ, роса, вода, вітер, хмара, єлеєпомазання… Ще одним символом є печать… Про це сьогодні в 40 хв. ефіру з отцем Олексієм Саранчуком.
Сьогодні між нами і святим Франциском вісім століть, але й цей час не здатен стерти зв'язок зі святим реформатором з Ассізі. Ми пропонуємо вам віртуальну екскурсію до місць святого Франциска з отцем Патриком Оліхом. Якщо говорити про місця, пов’язані зі святим з Ассізі, то звісно, є такі, про які широко відомо, місця, які щоріч збирають юрми паломників. Але в нашій сьогоднішній програмі Отець Патрик запросить нас в подорож малозвідану, для того щоб краще зрозуміти шлях Франциска до Бога і його життя.
Молитва Антуана де Сент-Екзюпері
«Господи, я прошу не про дива та міражі, а про силу кожного дня. Навчи мене мистецтву маленьких кроків.
Зроби мене спостережливим і винахідливим, щоб у буденній метушні вчасно спинитися на відкриттях і досвіді, які мене схвилювали.
Нудне у мене життя. Я полюю за курами, а люди полюють за мною. Всі кури однакові, і люди всі однакові. І живеться мені нуднувато. Але якщо ти мене приручиш, моє життя буде ніби сонцем осяяне. Твої кроки я стану розрізняти серед тисяч інших. Зачувши людські кроки, я завжди тікаю і ховаюся. Але твоя хода покличе мене, точно музика, і я вийду зі свого притулку. І потім – дивись! Бачиш, он там, в полях, зріє пшениця? Я не їм хліба. Колосся мені не потрібні. Пшеничні поля ні про що мені не кажуть. І це сумно! Але у тебе золоте волосся. І як чудово буде, коли ти мене приручиш! Золота пшениця стане нагадувати мені тебе. І я полюблю шелест колосся на вітрі... Будь ласка... приручи мене!