Та, яка може свою присутність розпростерти на весь світ. Та, яка ніколи не мала бажання первородного гріха - поставити себе на місце Бога, отримала титул Цариці, на небо взятої, Матері Церкви, щоб сьогодні об'являтися у різних місцях світу, даючи людям надію - сатана буде переможений у Божому плані спасіння. Отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» звертає увагу на співпрацю Діви Марії у справі спасіння, до якої Вона запрошує нас.
Будучи Матір'ю Церкви, Марія прийняла на себе тестамент (от лат. "testamentum" - заповіт) Ісуса Христа, який був переданий Їй та учням Христа під хрестом. Після вознесіння Ісуса Марія залишається натхненням у нашому житті. У часі зіслання Святого Духа Діва Марія також була пристуня. Маючи дар Непорочного зачаття, Марія змогла споглядати дійсність і людей, які її оточували, в особливий спосіб. Захищена від первородного гріха, Вона була людиною, яка не засуджувала інших. Марія ніколи не мала бажання, яке виникає як наслідок первородного гріху, поставити себе на місце Бога. Своїм життям і посвяченням Вона віддала себе в руки Бога задля виконування плану Божого - іти дорогами Ісуса Христа. Кожен, хто побачив Мати Спасителя, у більш реальний спосіб приймав Ісуса та ставав ближче до Нього.
Для Церкви Марія - взірець віри і любові, здійснення прообраза Церкви. Марія допомогає нам відчувати себе членами Церкви, бути частинами єдиного Тіла Христового, та бути свідками справ Божих, які Бог реалізує у цьому світі. Історію Ісуса Христа Марія бачила як історію людства і співпрацювала з Богом Отцем. З її тіла людство отримало Того, який будучи Богом, прийшов у дійсність, що для одних є радістю, а для когось прокляттям. Людська природа - особлива. Створені на образ і подобу Бога, маємо свободу вибору, яку Бог дає нам як дар, що є доказом любові Бога, Він не обмежує людину. Щаслива людина тоді, коли може любити. Бог хоче, щоб ми були щасливі, тому посилає нам Ісуса навчитися любити.
Пресвятая Діва Марія співпрацювала в історії спасіння через свій послух, віру, надію, гарячу любов і відкритість, щоб душам було повернене надприроднє життя. Тому Діва Марія у благодаті стала нашою Матір'ю. У Лоретанській літанії звертаємось до Марії як "Допомого християн", а також "Царице". Марія реалізує план Бога: “Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю" (Мт.22:37) Кожна Матір хотіла б передати своїм дітям правду, найважливіше, - віддати себе, своє життя волі Бога.
Ми створені не тільки для того, щоб бути щасливими, але й щоб передавати щастя, яким є присутність Бога. А хто найбільше може приблизити нас до Ісуса Христа як не Марія, яка усе своє життя досвідчувала Його? Традиція говорить, що Марія була взята в Небо самим Ісусом Христом. Вона була взята до Неба, щоб прийти у світ далі в об'явленнях у різних місцях та дати людям надію - сатана буде переможений у Божому плані спасіння.
отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater»
У новій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак, монах-кармеліт, роздумує над тоталітаризмом, приниженням людської гідності та вибором між зовнішньою безпекою і внутрішньою свободою, звертаючись, зокрема, до роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Що для нас важливіше — безпека чи свобода, комфорт чи правда, спокій чи совість — і чи залишається в людині простір свободи навіть тоді, коли здається, що все навколо вже підкорене?
До роздумів про правду та надію на вічне життя в новому небі й на новій землі запрошує у цій катехизі, що завершує цикл «Символ віри», о. Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater». Він звертає нашу увагу на допомогу та дію Святого Духа, який переконує нас і дає можливість переживати віру свідомо й глибоко.
В програмі "У ваших намірах" говоримо з о.Міхалом Бранкевичем про навчання в школі. Священник бажає багато-багато радості усім під час навчального процесу та зауважує, даючи поради батькам: "Важливо підходити до процесу навчання не як до прикрого обов'язку. Під час навчання в школі дитина за допомогою батьків та вчителів має віднайти у собі таланти й здібності, Богом вже даровані, щоб розпізнати своє покликання для майбутнього життя".
«Якщо я молюся, я переживаю за цю дитину», — зауважує у катехизі с. Юлія Заводовська зі Згромадження Сестер від Ангелів у м. Вінниці та заохочує батьків і тих, хто навчає у закладах освіти: «Наслідуймо ангелів-охоронців, які допомагають і оберігають. Покликання вчителя — провадити дитину до Бога, помічаючи її маленькі вчинки та реагуючи на певні ситуації».
«Той, хто зумів пояснити, у чому полягає природа Божої ласки, описує на фізичному рівні, як він тілесно переживав біль і гріхи, у яких упізнав розпусних подруг. Але разом із тим з’являється стриманість, у якій він побачив Пресвяту Діву Марію», — про Боже провидіння у книзі «Сповідь» святого Августина говорить у своїй катехизі отець Олег Кіндій, священник парафії святих Володимира та Ольги УГКЦ, викладач богослов’я Українського католицького університету у Львові.