Коментар до Євангелія від Луки 1, 39-56, на свято Відвідин Пресвятої Діви Марії
Тими днями Марія, вставши, поспішно пішла в гірську місцевість, до міста Юдиного. Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету. Коли ж почула Єлизавета привітання Марії, заворушилося немовля в її утробі. Єлизавета сповнилася Святим Духом і вигукнула гучним голосом, промовляючи: «Благословенна ти між жінками і благословенний плід твоєї утроби! І звідки ж мені це, щоби до мене прийшла Мати мого Господа? Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моїй утробі. Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться сказане їй Господом!» А Марія промовила: «Величає душа моя Господа, і радіє дух мій у Бозі, Спасителі моїм, бо Він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині блаженною зватимуть мене всі покоління, бо вчинив мені велике Сильний, і святе Ім’я Його, і милосердя Його з роду в рід для тих, хто боїться Його. Він виявив силу свого рамена, розсіяв гордих думками сердець їхніх, скинув могутніх з престолів і підняв угору покірних, голодних наситив благами, а багатих відіслав ні з чим. Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши милосердя, як і проголосив нашим батькам – Авраамові та роду його аж до віку!» Тож Марія перебула в неї якихось три місяці й повернулася до свого дому.
В ефірі програми «У ваших намірах» брат Андрій Немченко розмірковує про святого Йосипа — мовчазного, але промовистого свідка Божого діяння. Чи могли зберегтися його реліквії? І якщо так — то де їх шукати сьогодні?
У програмі «Захристія» Тарас Компаніченко — кобзар, військовий і капелан — говорить про перші дні повномасштабної війни, служіння серед військових і роль музики на фронті. Це чесна розмова про мотивацію, втому, віру і прийняття реальності війни, яка стала частиною нашого життя.
Чи прагнення вдосконалити себе є шляхом до повноти, чи прихованою спокусою втекти від своєї людяності? У третій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак говорить про культ безсмертя, контроль над життям і ризик втрати справжньої цінності людини.
Чи видно в нас сьогодні учнів Христа, чи наше життя не заперечує Його? Отець Григорій Рогацький роздумує про те, як перебування з Ісусом формує нашу ідентичність і веде до справжньої дружби з Богом.
Середина Великого посту — це момент, коли Церква запрошує зупинитися і чесно подивитися на свій шлях: де були падіння і де сталося підняття. Монах-францисканець о. Андрій Немченко пояснює духовний сенс неділі Laetare, рожевих літургійних риз і розповідає, чому великопісні реколекції можуть стати справжнім початком внутрішнього відновлення.