Його преосвященство поділився враженнями від призначення канцлера отця Олександра Язловецького на єпископа-номінанта Київсько-Житомирської дієцезії, розповів про історичне відкриття паліативного центру для дітей в Києві, прокоментував розведення військ на Донбасі і розповів, яку стать вважає сильною в Україні.
Про нового єпископа
"Як я ставлюсь до того, що у нас висвячують останнім часом молодих єпископів? - Задається питанням владика Станіслав Широкорадюк (Його преосвященство Едвард Кава на 2017 рік був наймолодшим єпископом в РКЦ у світі, а нинішній єпископ-номінант Олександр Язловецький також входитиме до вищеназваної когорти.- Авт.). - У нас Церква молода ж, правда? Після тих часів гонінь і страждань був період, коли служили старші священники і єпископи. Зараз прийшла черга молодого покоління! Це дуже приємно, це позитив! Ми обираємо молодих, але найкращих! А вік, як мені колись казав святий нині Папа Йоан Павло ІІ - це хвороба, яка швидко лікується. Я привітав отця Олександра Язловецького, бо це дуже приємна і скромна людина! А потім сказав йому: "Саша, тепер ти правди про себе не взнаєш! Це перше, а друге, забудь, що ти працював з покірними ягнятками і овечками, тепер потрібно буде працювати з козлами і баранами! - Під баранами я мав на увазі різних чиновників".
Про марші ЛГБТ
"Ці заходи - не можна називати Маршами рівності, радше - Маршами пропаганди і деморалізації, - зауважує єпископ. - Чому вони несуть прапори, знаки? Це все проплачене, так добре профінансовано, що там вистачає грошей на все: на охорону, поліцію і навіть мерів, які згоджуються на це все".
Про відкриття першого в
Києві дитячого паліативного стаціонару
"Ми це робимо не самі, є така організація з Австрії "Маленькі серця", - розповідає єпископ. - В цій організації є Фонд Степіча, який сам колись виховався в інтернаті, його батьки загинули на війні, він був сиротою. Пан Степіч прагне скеровувати кошти туди, де вони найбільш потрібні. Свого часу він зіткнувся з досвідом незрозумілого зникнення коштів, після чого зарікся працювати з різними організаціями, окрім Карітаса! Ми разом багато працюємо. Зараз започаткували невеличкий паліатив, буквально дві палати в Інституті педіатрії, акушерства і гінекології ім. академіка О. М. Лук’янової НАМН України. Вони забезпечили все гарним обладнанням для дихання. Потрібно гідно допровадити дитинку до смерті. Найщасливіша дитина, яка помирає не в палаті, але вдома".
Про Донбас
"Військові налаштовані войовничо, хочуть звільняти землю, але ми знаємо, чим це все завершиться. Путін цього тільки і чекає, - підкреслює єпископ. - Україна робить, що є можливим. Я вірю, що ми повинні робити щось для миру. Але не забуваємо, що навіть, якщо Крим і Донбас повернеться, повернуться мільйони людей з ментальністю ОПОблоку. Ці люди, які захочуть, щоб комуністи були в парламенті, вони проти НАТО, проти Європи і це несе нам найбільшу проблему! Територія - це одне, а мільйони людей з совковим мисленням - інше! Я боюсь тих людей!"
«Було багато перешкод, але Господь провадив нас, і візит святого Папи Івана Павла ІІ до України став подією, яка змінила серця тисяч людей», — згадує єпископ Станіслав Широкорадюк у програмі «Захристія», присвяченій 25-й річниці історичного паломництва Понтифіка до нашої держави. Також Владика ділиться роздумами про пошкодження Великої Успенської церкви Києво-Печерської лаври, порівнюючи радість від освячення нової вежі Саграда Фамілія в Барселоні з болем за українські святині, що потерпають від війни.
На хвилях Радіо Марія ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії владика Станіслав Широкорадюк говорить про головні уроки війни — від сили молитви до ціни свободи. У катехезі прозвучали чесні роздуми про віру в окопах, єдність українців і духовні виклики, які стоять перед нами сьогодні.
В ефірі Радіо Марія голова Конференції Римсько-Католицьких єпископів України Владика Віталій Скомаровський поділився роздумами про те, чого українців навчила війна за чотири роки. Єпископ також окреслив завдання Церкви на повоєнний час і підкреслив силу єдності та взаємодопомоги, яка проявилася з перших днів вторгнення.
Отець Міхал Бранкевич говорить про природу Церкви, її символи, біблійні образи та значення її як містичного Тіла Христа.
Програма про релігійний конформізм, ліберальні церкви та вірність Божому закону в темі ЛГБТ.