Покликані до служіння: «Повернути Бога в життя людей», – отець Руслан Михалків

На світлині: Богоматір Оранта – мозаїчний образ Софії Київської

Програму розпочали з обговорення важких наслідків минулої ночі, яку переживали українці у зв’язку із обстрілами московського ворога і, особливо, кияни, оскільки ураження були чи не найбільші за весь період повномасштабного вторгнення.

Зосередилися на молитві до Матері Божої за Київ, яка була складена в березні 2022 року:

«Непохитна Стіно нездоланного Міста,

до Тебе, Пресвята Богородице, Престоле Божої Премудрості, прибігаємо у хвилини важких випробувань: огорни своїм материнським покровом береги Дніпра, милістю своєю заквітчай міські вулиці та людські долі. Залишайся нам вірним захистом у час нападу чужинців, зміцни мури нашої відваги, розпали в нас дух братерства, будь зціленням для наших ран, сяйвом надії в сутінках наших тривог. Заступайся ласкаво за нас перед престолом Творця: “Бог нам прибіжище і сила” (Пс 46, 2).

Нехай усі ворожі наміри ламаються об рішучість нашої віри, а їхні темні задуми нехай згорять у полум’ї нашої любові до української землі та рідного народу. І допоки в серцях його мешканців правда залишається правдою, а добро добром - “Бог посеред міста, воно не похитнеться. Бог йому допоможе перед світанком” (Пс 46, 6)».

Разом із слухачами продовжили обговорювати проблему зменшення покликань до священства, розповіли про завершення навчального року у Ворзельській семінарії Пресвятого Серця Ісуса, намагалися дати відповідь на запитання: що ми – вірні католицької церкви – можемо зробити для збільшення кількості покликань? Чому надважливою є постійна молитва за покликання? Що зараз, сьогодні, той, хто відчуває потребу прийти навчатися в семінарії, повинен робити?