Хресна Дорога
Молитва
Денний ефір
Коронка до Божого Милосердя
Дитяча катехиза
Катехиза
Дитяча молитва
Дитяча катехиза
Новини
Голос народу, голос Божий
Літургія годин (Бревіарій)
Трансляція святої Меси із Катедрального собору Успіння Богородиці (Одеса)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Духовні читання
Слово на кожен день
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Навернення — це не примус, а вибір Ісуса як єдиного авторитету. Це рішення дозволяє вибудувати особисті стосунки з Тим, Хто веде до Отця та допомагає розпізнати, від чого зайвого потрібно відвернутися на цьому шляху. Ісус Христос дає силу співпрацювати зі Святим Духом задля правдивого навернення.
Процес навернення розпочинається з особистого кроку та готовності прийняти учнівство Господа. Через стосунок ми починаємо інакше дивитися на світ і самих себе.
Навернення може відбуватися у трьох вимірах: через досвід «дна» і болю; у пошуку сенсу життя та філософії; або ж у прагненні пізнати ще більшу любов Бога.
Першим місцем навернення Микола Лучок називає Святу Месу в храмі.
Існує практика щоденного навернення: коли, прокидаючись, ми обираємо Божу волю та вчинки згідно з Його задумом на день.
«Слухати, що Господь говорить, і тих, кого Він посилає, — радить єпископ задля побудови живого стосунку з Господом. — Навертаючись, у цьому нам допомагає Святий Дух, щоб ми могли повернутися всім своїм серцем до Ісуса як Особи».