Різниця цінностей та концепції влади Українців і росіян. В ефірі Радіо Марія доцент кафедри політології Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Юрій Войтенко.
"Такої кількості НЕвиконаних завдань, які ставили росіяни у цій війні, історія не знає. Жодну стратегічну ціль окупанти не досягнули".
"Протистояння та конфлікти між московією, російською імперією та рф тривають активно на Українських землях після періоду Хмельниччини. Ми мали свою концепцію побудови державності, який відрізнявся від їхнього. Наші світогляди досить різні, щоб називати наші народи братніми. Після 24 лютого 2022 року ілюзії щодо братерства остаточно розвіялися і ми тепер називаємо речі своїми іменами", - розповідає Юрій Войтенко.
- Ми протягом декількох сотень років навчилися з поміж себе вибирати керівників, а якщо кандидат не підходив то була можливість переобрання. Ми чудово розуміємо, що рівні між собою та маємо вибирати тих із ким будемо керувати великими територіями. Вибори, як пряма форма демократії є основними засадами демократичного суспільства та демократичного ладу - це нас відрізняє від сусідів. Українці відрізняються самоорганізованістю, а корені цього явища можуть сягати ще Трипільської доби. Там, (сучасна рф) на відміну від нас, люди завжди чекали вказівки від влади, а про рівність не йшло й мови.
- Причиною розпочатої росією великої війни є певна заздрість. Адже після розвалу союзу ми почали розвиватися, збагачуватися культурно, духовно та матеріально і все більше відходимо від російської парадигми в напрямку заходу. Наша самоорганізованість дозволяє нам розвиватися. Якщо для них рівність є в бідності то Українці прагнуть мати більше завдяки своїй праці та розуму. Ми окрім бажання докладаємо зусиль. Ми почали розвиватися та ставати кращими на користь собі, але росіяни чомусь вважають, що ми це робимо їм на зло.
- Завдяки брехні та маніпуляціям рф намагається створити образ ворога, щоб мати змогу мобілізувати своїх чоловіків на "праведну війну". В такому випадку вони можуть залучити чоловіків для участі у бойових діях на чужій території. Через пропагандистські штампи вони намагаються показати, що виконують благу місію, звільняючи "рускоє насєлєніє" від фашистів. Вони діють за принципом "розділяй та владарюй."
- В багаторічному російсько-Українському протистоянні ми маємо перемоги. Однією зі значущих перемог, які ми пам'ятаємо з історії, є битва під Конотопом 1659 року. Але такого сильного протистояння, як сьогодні, окупанти не очікували. Такої кількості НЕвиконаних завдань, які ставили російські військові у цій війні, історія ще не пам'ятає. Жодну стратегічну ціль в російсько-Українській війні окупанти не досягнули.
Про самопрезентацію Бога у світлі Воскресіння Христа розповідає отець Олександр Могильний - священник парафії Матері Божої Ангельської у м. Вінниці.
Священник Української Греко-Католицької Церкви, член чернечого згромадження «Товариство Ісуса», радник Глави УГКЦ зі стратегії комунікації, заступник керівника Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ, викладач програми «Етика-Політика-Економіка» УКУ та Київської Трьохсвятительської семінарії УГКЦ, співзасновник «Української академії лідерства», автор книг, серед яких «Турбота про Дух», отець Андрій Зелінський.
Про явлення учням воскреслого Христа розповідає теолог-бібліст, священник Львівської архидієцезії Римсько-Католицької Церкви, викладач біблійних дисциплін в інституті Святого Томи Аквінського, автор книги "Світ Біблії: подорож батьківщиною Ісуса Христа", отець Володимир Кусьнєж.
Розвиток технологій: допомога чи пастка? Як не загубити себе і не втратити Бога в епоху глобальних змін — говоримо з братом-францисканцем Миколою Орачем із Парафії Преображення Господнього (м. Бориспіль)
Розмова про унікальну модель виховання в Католицькій гімназії Святого Мартіна де Поррес у Фастові: про навчання, довіру та розвиток дітей. В ефірі — директорка Катерина Німак, вчителька Оксана Плюта та учні Артем Шейгець і Марко Гаєвський. Програма Комісії у справах душпастирства молоді РКЦ України "Виховання - справа серця".