«Я зроблю, тату, все, що ти мені заповідав». Товія погоджується з тим що йому пропонує батько, це знак вірності, віри та довіри. Своєю поставою, він показує, що розуміє і знає, що батько йому бажає добра, і тому виконає все що батько йому скаже. Він є слухняним сином, але послух і вірність не лишають інтелігенції та мислення і задавання питань. Тому задає два питання: як себе з ідентифікувати, іншими словами, як себе представити; а також питає про свою компетентність. Також Марія, Матір Божа задає питання коли Архангел Гавриїл сповіщає їй, що вона стане Божою Матір’ю, «як же воно станеться, коли я не знаю мужа?»
Дуже важливо в житті пам’ятати, що маємо бути слухняними Богу, і людям які нас оточують, але також маємо задавати питання і питати, який є сенс в тому чи іншому завданні, яке маємо виконати. «Шукай, отже, собі тепер, дитино, якогось вірного чоловіка, щоб пішов з тобою в дорогу». Людина не є спроможна сама пройти через життя, і тому потребує друга. Батько дуже добре це розуміє і тому заохочує свого сина, не залишатися самому, і мати когось, з ким зможе пройти через радості і трудності щоденного життя. Ми також потребуємо в нашому житті мати когось, з ким можемо ділити наші щоденні ситуації, кому можемо довіряти, і хто завжди підтримає. Когось, хто повчить і покаже правильну дорогу, коли поступаємо не добре і похвалить коли поступаємо добре. Нехай Добрий Бог дасть кожному з нас благодать бути слухняними, інтелігентними та мати друзів.
Отець Віталій Козак у завершальній катехезі циклу про антропологію святої Едити Штайн говорить про глибоку кризу сучасних стосунків між чоловіком і жінкою. Священник пояснює: втрата бачення іншого як особистості й таємниці поступово перетворює любов на взаємне використання.
У катехезі на хвилях Радіо Марія монах-кармеліт отець Віталій Козак підсумовує цикл програм «Антропологія святої Едити Штайн», розкриваючи різницю та взаємодоповнюваність чоловіка і жінки. Священник пояснює, як через відмінності, біль і обмеженість людина може прийти до глибокої зустрічі та повноти взаємин.
У циклі «Антропологія святої Едити Штайн» монах-кармеліт отець Віталій Козак говорить про Христа як повноту чоловічості — не солодку і безконфліктну, а напружену, правдиву й жертовну. Це розмова про чоловіка, який не тікає від болю, а входить у нього, бо саме там народжується зрілість.
В ефірі катехези отець Віталій Козак, настоятель Національного Санктуарію Матері Божої з гори Кармель у Бердичеві, розкриває бачення чоловіка очима Едити Штайн у межах антропологічного циклу. Йдеться про трагедію сучасного чоловіка, втечі від болю та про поклик не до сили й героїзму, а до мужності залишитися — в правді, молитві й тиші.
Про чоловіків у контексті антропології святої Едити Штайн розповідає настоятель Всеукраїнського санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Бердичеві, отець Віталій Козак.