Того часу Ісус розповів притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’явитися Боже Царство. «Отже, — сказав Він, — один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби прийняти царство і повернутися.
Він покликав десятьох своїх слуг, дав їм десять мін і сказав їм: “Торгуйте, доки прийду”. Та громадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: “Не хочемо, щоби цей панував над нами!” І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих слуг, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували. Приходить перший і каже: “Пане, міна твоя принесла десять мін”. І відказав йому: “Гаразд, добрий слуго, так як в малому ти був вірний, володій десятьма містами”. Прийшов другий, кажучи: “Пане, міна твоя принесла п’ять мін”. Сказав і цьому: “І ти будь над п’ятьма містами”. І ще один прийшов, кажучи: “Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хусточці. Адже я боявся тебе, бо ти жорстока людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв”. Каже йому: “Устами твоїми суджу я тебе, лукавий слуго! Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв. Чому ж не дав ти моїх грошей купцям? І я, повернувшись, узяв би своє з прибутком”. А тим, які стояли поряд, сказав: “Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін”. І відповіли йому: “Пане, він же десять мін вже має!” Кажу вам: “Кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, буде забране. А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!”» Сказавши це, Він пішов попереду, прямуючи в Єрусалим.
Того часу Ісус промовив до своїх учнів: «Неможливо, щоби спокуси не прийшли, та горе тому, через кого вони приходять! Йому було б краще почепити собі довкола шиї жорновний камінь і бути вкинутим в море, ніж щоби спокусив одного з цих малих. Зважайте на себе!
Коли згрішить твій брат, – докори йому, а коли покається, – прости йому. І якщо сім раз на день згрішить проти тебе і сім разів на день звернеться до тебе, кажучи: „Каюся!” – прости йому».
І сказали апостоли Господу: «Додай нам віри!» А Господь промовив: «Коли б ви мали віру, хоч як гірчичне зернятко, і повеліли б цій смоковниці: „Будь вирваною з корінням і стань посадженою в морі!” – то послухала б вас».
33 - денні приготування до повної пожертви Ісусові за святим Людовиком Марією Гріньйоном де Монфором. Отець Олексій Самсонов в катехезі пояснює католицьку традицію віддання себе Пресвятій Богородиці.
Того часу ішли за Ісусом численні натовпи. Обернувшись, Він сказав їм: «Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини й дітей, братів і сестер, та ще й душу свою, той не може бути Моїм учнем. Хто не несе свого хреста, а йде слідом за Мною, не може бути Моїм учнем.
Того часу один з тих, які сиділи при столі, сказав Ісусові: «Блаженний той, хто їстиме хліб у Божому Царстві».
Він же сказав йому: «Один чоловік справляв великий бенкет і запросив багатьох; і послав свого слугу в годину бенкету, щоби сказав запрошеним: “Приходьте, бо вже все готове”. Й усі як один почали виправдовуватися. Перший сказав йому: “Поле купив я, потрібно мені піти й побачити його; благаю тебе, вважай мене за виправданого”. А другий сказав: “Купив я п’ять пар волів і йду випробувати їх; благаю тебе, вважай мене за виправданого”. Ще один сказав: “Я одружився і через те не можу прийти”.
Того часу підійшли деякі фарисеї і сказали Ісусові: «Виходь і йди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити».
А Він відповів їм: «Ідіть і скажіть цьому лисові: “Ось Я виганяю бісів і приношу зцілення сьогодні й завтра, а третього дня завершу. Все ж таки сьогодні і завтра, і наступного дня Мені треба йти, бо неможливо, щоби пророк загинув поза Єрусалимом”. Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням побиваєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати твоїх дітей, як птаха збирає своїх пташенят під крила, – та ви не захотіли!