"Надія долає розпач, дає впевненість у майбутньому. Без неї людина ризикує втратити сенс життя", - о. Роман Василів

Сьогодні ми зосередимося на чотирьох надзвичайно важливих акцентах: молитва, віра, смерть і чудо. Ці речі визначають наше буття.

Один молодий лікар, який глибоко розумів не лише хвороби, а й природу людини, влучно сказав: «Кожен хворіє так, як вміє. Немає двох людей, які б хворіли однаково».

Ми можемо продовжити цю думку: немає двох людей з однаковими талантами, і немає двох людей, які б молилися однаково. Кожен молиться, як уміє.

Коли бачимо, як художник майстерно кладе мазок на полотно, або чуємо захоплюючий голос співу, ми зітхаємо: «Ох, коли б то й я так умів!». Ця заздрість - не руйнівна, вона несе в собі тихий жаль і бажання наслідувати.

Так само і з молитвою. Дивлячись на маленьку дитину, яка зосереджено стоїть на колінах зі складеними руками, нам, дорослим, хочеться сказати: «Коли б то й я мав таку молитву!» Ми часто вчимося цієї простоти лише у старечому віці.

Отець Роман Василів, настоятель парафії Святої Анни УГКЦ (м. Борислав)