"Більше доказів не буде. Цей знак і факт смерті Ісуса на хресті - єдиний і остаточний, що показує любов Бога до нас, - гооврить отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», та зазначає, - зміст життя ми можемо зрозуміти лише коли починаємо любити так, як нас любить Бог. Ми маємо вміти використати можливості, що дає Бог".
Віра в одне Хрещення на відпущення гріхів дозволяє нам піддатися Божому милосердю, яке ми в найглибший спосіб відчуваємо через молебень до Ісуса Христа. Серце Ісуса - переповнене любов'ю, яка є знаком присутності Ісуса в Церкві. Ми маємо сім Святих Таїнств, найперші з яких є Хрещення, Миропомазання та Євхаристія, і означають християнське введення людини у Церкву, або втаємничення. Таїнства, які показують Бога небайдужого перед нашим труднощами і стражданнями - це Таїнства оздоровлення - Сповіді та Єлеопомазання. Щоб реалізувати у практичний спосіб любов Бога, використовуючи усі благодаті, що дає Господь, потрібно пізнати Таїнство Подружжя, або Таїнство Священства.
Святий Йоан Павло II говорив: "Сповідь - це повторне Хрещення". Таїнство сповіді допомагає нам відновити ту благодать, що ми втрачаємо через гріх. Бог нас любить у спосіб надприродний, досконалий. Самі ми не маємо шансів визволити себе з під влади гріха. Господь приходить на допомогу через Таїнства. Хрещення єднає нас з Христом, щоб ми стали ходити в благодаті оновлені.
Зміст життя ми можемо зрозуміти лише коли починаємо любити так, як нас любить Бог. Він показав нам знак Його любові через Ісуса Христа, який жертвує собою за наші гріхи з любові до нас. Більше доказів не буде. Цей знак і факт смерті Ісуса на хресті - єдиний і остаточний, що показує любов Бога до нас.
Прощення гріхів - найбільше чудо! Визнання віри на відпущення гріхи, приймаючи Хрещення, дозволяє нам пізнати благодать на очищення від будь-якої провини і звільнення від жодної кари. Але благодать Хрещення не звільняє від людської природи: ми маємо боротися із похитливими нападами, які не перестають нас спонукати до зла.
Гріх дає можливість реалізувати власну свободу і волю, що дарував нам Бог. Спокуса дозволяє втілити у життя акт вибору. В тому ми є сотворені на подобу і образ Бога - Бог вільний у власних виборах. У Бога ми можемо шукати перемоги і свободу обирати, щоб чинити добро. Через Хрещення в Дусі - чергове Таїнство Сповіді (або покаяння, примирення, відпущення гріхів) ми віруємо і визнаємо символ віри. У боротьбі зі схильністю до зла, щоб уникнути рани від гріха, є необхідним щоб Церква пробачила кожному розкаєному грішникові навіть поза хрещенням задля Царства Небесного і вічного життя. Тому Церква отримала владу ключів Царства Небесного від Христа, щоб здійснювати відпущення гріхів через дію Духа Святого на життя вічне. Бог дає можливості, які ми маємо вміти використати.
У цій катехизі о. Андрій Педай, директор БФ "Карітас Спес - Київ", вікарій парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в м. Києві, знайомить нас одразу із трьома італійськими святими: "святим робітником", "блаженною хворою на рак кісток" та "сліпою прикутою до ліжка, до якої ходять за порадою". Священник наголошує, що Бог виявляє себе в немічності, а метою нашого життя не може бути здоров'я, успіх чи кар'єра. Святість не походить з досконалості й знання, це спосіб життя у відданості Ісусу. Найважливіше, дозволити Богу себе вести.
На початку цієї катехизи отець Тарас Фітьо нагадує, що молитва — це стосунок мене і моєї сім’ї до Бога, та зауважує: «Якщо ми маємо чи плануємо мати сім’ю, дітей, важливо пам’ятати, що дорослі є прикладом для своїх дітей у молитві».
Священник УГКЦ та душпастир для українців у м. Клагенфурт, Австрія, пояснює, як можна побудувати ритм молитви та духовне життя в сім’ї.
У катехезі на «Радіо Марія» брат Микола Орач ділиться глибокою францисканською мудрістю про боротьбу зі спокусами, розкриваючи аскетичні повчання з книги «Квітки Святого Франциска». Дізнайтеся, чому духовні випробування є знаком Божої довіри, як здолати пастку знеохочення за допомогою притчі про сіяча та чому покора, радість і регулярна сповідь стають найміцнішою бронею проти підступів ворога.
Чи справді людина пробачила, якщо досі пам’ятає завдану їй рану і відчуває біль від пережитої образи? У катехезі сестра Божена Новоселець розповідає про різницю між прощенням, примиренням і довірою та пояснює, чому бажання простити, але неможливість зробити це зараз, не завжди означає відсутність доброї волі.
У черговій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак підсумовує тему тоталітаризму й пригноблення, завершуючи роздуми над романом Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Водночас священник розпочинає нову тему — про ідеологічну машину та її наслідки для людини, яка поступово втрачає не лише свободу, а й здатність самостійно визначати, що є правильним.
Щоденна програма директора Радіо Марія: коментар Євангелія дня, новини церковного та суспільного життя. 
Молитва Літургії годин або молитва псалмів в західній традиції