"Розірвані мої зв'язки, ... іду я в кожну сторону", - історія Кармен Ернандес

4 грудня 2022 у Мадриді відбувся «Акт» особливого значення й інтенсивності для всієї Церкви: відкриття дієцезіальної фази беатифікаційного і канонізаційного процесу Кармен Ернандес Баррера, співініціаторки разом з Кіко Аргуельо того шляху християнської ініціації, що зветься Неокатехуменальною Дорогою.

В урочистій атмосфері інтерʼєру університету Франсіско де Віторія в Мадриді, в присутності кардинала Карлоса Осоро, 2 кардиналів, 41 єпископа, і, принаймні двох тисяч людей, що походять з різних країн Європи і світу - адже місія, здійснена Кармен і Кіко, охоплює 135 країн і 5 континентів, і численні вірні просили мати змогу брати участь в цій урочистій інавгурації - відбувся офіційний Акт мадридської Церкви.

У ньому можна виділити чотири частини: на початку привітання і деякі слова представлення з боку Кіко з молитвою і читанням Євангелія (Мк 9, 2-8), фрагменту про Преображення Господнє, сторінки якого були особливим чином дорогі серцю Кармен. Далі мала місце сесія відкриття Справи через прочитання «Supplex libellus», тобто прохання, представленого постулятором від імені Міжнародної Екіпи, відповідальної за Неокатехуменальну Дорогу, для Дієцезії, аби розпочати цей процес. Згодом був прочитаний документ “Nihil obstat” (лат.: немає заперечень) щодо початку процесу, виданий дикастерією Святого Престолу у Справах Святих. Далі послідувало прикликання Святого Духа, щоб Він супроводжував цю працю, і присяга Архієпископа Мадрида та прийняття представленого прохання і визначення дієцезіального трибуналу, який поведе увесь процес. Один за одним, єпископський делегат, промотор справедливості, нотаріус (і її заступниця), постулятор Справи склали присягу. Цей момент був завершений прочитанням «Актів сесії» секретарем-канцлером та промовою кардинала Осоро.

У третій частині Акту симфонічний оркестр Неокатехуменальної Дороги запропонував слухачам два уривки, дві симфонічні поеми, укладені Кіко: «Акеда» і «Доньки єрусалимські». Перша поема «Акеда» показує жертву, яку Авраам був покликаний скласти на горі Морія зі свого сина Ісаака, а той добровільно підставив свою шию, щоб не вчинити жертву недійсною.  І таким чином на землі зʼявляється віра. Друга композиція «Доньки єрусалимські» показує момент зустрічі Ісуса, обтяженого хрестом, з жінками, які плачуть над Ним. Господь їм говорить «Доньки єрусалимські, не плачте наді Мною, але плачте над собою і над вашими дітьми… якщо так обходяться з зеленим деревом, то що буде з сухим» (Lc 23,28.31). Ці дві композиції є сповнені драматизмом і музичної напруги.

Короткі завершальні промови і привітання Аріхєпископа Мадриду завершили «Акт».

Текст привітання Кіко, з яким він звернувся до присутніх на початку зустрічі: після привітання кардиналів і єпископів, звертаючись до університетської влади, до настоятельок Згромадження Сестер Місіонерок Ісуса Христа, інституту, до якого 8 років належала Кармен, до всіх присутніх (катехістів-ітінерантів, ректорів семінарій Редемпторіс Матер і братів та сестер спільнот, заснованих Кіко і Кармен понад 50 років тому), Кіко прочитав лист, надісланий на цю нагоду кардиналом Фаррелі, префектом Дикастерії у справах мирян, родини і життя, і прокоментував відкриття справи щодо беатифікації Кармен наступними словами:

Я особисто дуже задоволений з того, що надійшов день, коли Церква розпочинає дієцезіальну фазу Справи щодо беатифікації і канонізації Кармен Ернандес.  Дякую кардиналу архієпископу Мадрида Карлосу Осоро за те, що він розпочав процес дослідження життя, чеснот і слави святості Кармен.

Господь зʼєднав Кармен зі мною більше як на 50 років в чудесній справі місії для євангелізації, яка розпочалася в цій дієцезії Мадрида як плід Собору.

Мені здається проявом Божого Провидіння той факт, що відкриття Справи співпадає з роком, в якому згадуємо 60 річницю початку II Ватиканського Собору. Кармен віддала життя заради того, щоб принести Собор у парафії через християнську інціацію, що зветься Неокатехуменальною Дорогою.

Неймовірно бачити цю історію, що складається з подій і людей, цю роботу, яка не була проведена за письмовим столом, але звершену за дією Святого Духа. Там ми побачили, як Господь являвся, як дарував прощення, любов, єдність, християнську спільноту! Я і Кармен, ми стали свідками присутності Бога в євангелізації, свідками дії Бога в Церкві II Ватиканського Собору. У нас не було планів і раніше випрацюваних ідей. Понад 50 років ми могли давати свідчення про те, що Бог живий у своїй Церкві.

Кармен, йдучи слідом за святим Франциском Ксаверієм (вчора ми відзначали його літургійне свято), зовсім не думала про те, щоб лишатися в Іспанії, бо це було для неї наче запереченням місіонерського ідеалу. Але Бог так захотів, щоб ми опинилися в Паломерас Альтас, в Мадриді. Ми познайомилися у 1964 році, після її повернення з історичного паломництва у Святу Землю. Я тоді пішов жити з убогими в бараках Паломерас.

Там Кармен пізнала спільноту братів і сестер, які збиралися в моєму бараку, і вона була дуже вражена їхньою відповіддю на Боже Слово. Вона вирішила залишитися з нами, і ми побудували їй барак. Кармен бачила присутність Ісуса Христа, Який прийшов спасати грішників, здійснювати пасхальну тайну і створювати єдність там, де це було неможливим. Ісус Христос дарує себе як безкорисливу любов по відношенні до всіх людей.

З Божого Провидіння прибуття єпископа Морсільо до бараків стало остаточним моментом початку співпраці Кармен зі мною. Як би не єпископ Морсільо ми би не пішли в парафії. Він також відкрив нам двері в Італії. Кармен побачила в єпископі Морсільо близькість Церкви і повністю змінила своє ставлення до мене. У присутності архієпископа вона побачила здійснення обітниць, даних їй Богом в Ізраїлі.

Коли Кармен була в Ізраїлі, в Аїн-Карім вона почула, наче у видінні, що Бог хоче від неї щось дати вселенській Церкві, і що не йдеться про заснування згромадження. Я вам це кажу, бо це велика тайна Господа - ця співпраця Кармен зі мною.

Мені багато коштувало сприйняти Кармен, аж до моменту, коли Господь внутрішньо сказав мені, що це велика благодать, щоби при мені був хтось, хто постійно говоритиме правду. Бог прислав її до мене з певною місією. І тоді я прийняв Кармен з вірою, як особу, послану Богом. Я страждав аж до моменту, доки у вірі я не зрозумів, що вона приходить від Бога, і з цього дня це стало для мене благодаттю.

Кармен була дивовижна! Це надзвичайна жінка, яка принесла багато добра, не тільки братам і сестрам Неокатехуменальної Дороги, але й усій Церкві.

Кармен, яка ж дивовижна жінка! Вона посідала грандіозний геній свободи і любові до Церкви. Вона ніколи мені не лестила, завжди говорила правду. Вона була спроможна стояти позаду мене, постійно при моєму боці, щоб допомагати. Вона мала чітке розуміння, що місія, якою її наділив Бог, полягає в тому, щоб заради Неокатехуменальної Дороги підтримувати, захищати і поправляти мене.

Заради любові до Церкви і своїх братів та сестер, вона була при моєму боці 52 роки, навіть якщо це часом була складно для неї, але Кармен цікавило лише одно - чинити Божу волю, яку вона вбачала у тому, щоби бути зі мною у тій християнській ініціації, якою є Неокатехуменальна Дорога.

Вона була винятковою жінкою з насправді величезною щедрістю: вона перекреслила себе, щоб я міг діяти. Незважаючи на поправляння мене, вона була позаду мене, щоби підтримувати. Вона є прикладом свободи, щирості, вільної розмови з усіма. Вона говорила правду братам у спільнотах. І коли брат віддалявся, вона його кликала і шукала, як загублену вівцю, з любовʼю.

Це жінка надзвичайна, справжня пророкиня, справжня місонерка, яка переживала свою віру героїчним чином. Жінка надзвичайна! Дуже важлива для Церкви, постійно в молитві, закохана в Христа, Писання і Пасху, з безумовною любовʼю до папи і Церкви.

Ми разом є ініціаторами харизми, чуда Господнього заради Церкви. Слова папи Франциска в Тор Вергата у 2018 році з нагоди 50-річчя Неокатеуменальної Дороги: «Ви є даром Святого Духа для Церкви», підтверджують прагнення Кармен, щоб в Дорозі було видно, що тут діє Бог, що це діло Святого Духа у Церкві, який сам покликав нас бути ініціаторами. На останній аудієнції, яку дав Міжнародній Екіпі Неокатехуменальної Дороги, папа Франциск виразив свою радість щодо початку цього процесу.

Тому прагну, щоби Церква у цій Справі канонізації, яка розпочинається, дослідила її життя, яке часто було розіпʼятим, мовчазним і стражденним, наче «всередині темної ночі». Прагну також, щоб вийшли на світло її чесноти, багато з яких є укритими, багато з яких є героїчними. Прагну, щоб Церква могла зробити розпізнання відносно цього всього.

Я дякую Богові, що мав можливість пізнати її і працювати з нею у «важких трудах заради Євангелія», як говорить святий Павло. Кармен! Яка ж велика жінка, з винятковою вірою! О як великою є любов до Христа і її Церкви!

Дякую!

Представляємо фрагмент з Євангелія, яке глибоко торкалося Кармен: Преображення, яке є чудовим і вражаючим призначенням історії людини, і яке вже сповнилось у Діві Марії, Яка є не тільки образом Церкви, але й всього людства.

Преображення приведе цю людину, прийняту Ісусом Христом, до повного обожествлення. Це вознесення до слави неба, до Вознесіння. І цього можна досвідчити тут, тому що ми, християни, через хрещення переображуємося з дня на день, і навіть якщо це тіло слабне, ми переображуємось в обличчя Ісуса Христа. Це і є християнська віра, яка освітлює історію, майбутнє людства: Преображення. Послухаймо: Мк 9, 2-8.

Святість Кармен сьогодні

Говорити про святість у сучасному світі, а навіть у самі Церкві, може здаватися чимось невідповідним, приватним, чимось, що не має жодного звʼязку зі справжніми проблемами… Так є насправді?

Святість, раніше ніж бути чимось, що відноситься до нас, є пристрасним закликом Бога: Будьте святими, бо Я, Господь, ваш Бог, є святим (Лев 19, 2). «Як Святим є Той, хто вас покликав, станьте святими також і ви… Бо написано: Будете святими, бо Я святий» (1 Пт 1, 16). Для того, хто вірить, говорити про святість - це уприсутнювати Святого, Бога, уприсутнювати Його дії, Його славу, яка шукає і бажає життя людини: «Славою Бога і людина, що живе», вигукує святий Іриней.

Говорити про святість Кармен - це передусім уприсутнювати дію Бога в ній, говорити про те, що позначило і характеризувало її історію, її життя. Вражає, коли відкриваємо її щоденники і слідкуємо за її думками, за її стражданнями, за її молитвою, за її духом:

У день, коли у 1979 році папа Йоана Павло II проголошував блаженними двох святих, Кармен написала в щоденнику:

Бідній, яка не має нічого, мені приходить внутрішнє прагнення Твоєї єдиної присутності, Господи, укриті бажання святості, жертви, сповнити день Твоєю близькістю. Молитва. Господи, прийди сам, щоб наповнити сенсом блага, речі… (“Щоденники 1979-1981”, n. 77, 29 квітня 1979).

О Ісусе, наріжний каменю, життя, незрушно побудоване на хресті. Прийди, Ісусе, освіти своїм обличчям моє життя. Допоможи оперти моє існування на Тебе. Мій Ісусе, приведе мене до молитви, до Твоєї святості, о моє прибіжище, моє життя. Прийди, Найсвятіший Духу, май співчуття до мого буття убогою» (“Щоденники 1979-1981”, n. 85, 8 травня 1979).

Святістю для Кармен є передусім визнання віри в Ісуса, Який любить: «Найсолодший, святий, грандіозний»; (Щоденники 1979-1981”, n. 780, 15 грудня 1981); визнання віри в Його вірність: “…Вірю в Твою ЛЮБОВ, Ти вірний і СВЯТИЙ, благословенний Ти, Ісусе, Твоя ніжність доходить до мене, і я буду жити [2]; 366. «Не дозволь моїм ногам захитатися. Захищай мене. Ти, Вірний, Святий, мій Ісусе» (Щоденники 1979-1981”, n. 366, 4 вересня 1980); визнання віри в Його дозвіл на те, щоб Його розіпʼяли заради любові: «Ти Святий, безкінечний, найсолодший. І ти розіпʼятий заради любові до мене».(“Щоденники 1979-1981”, n. 231, 1 квітня 1980). Кармен пристрасно шукає Його: «Мій Ісусе, єдиний Святий, Єдиний, де Ти?» (“Щоденники. 1979-1981”, n. 267, 15 травня 1980); вона відчуває Його як свого визволителя: «Ти - визволитель, прекрасний, світло, життя, воскресіння з мертвих, праведний і розіпʼятий» (“Щоденники 1979-1981”, n. 187, 16 лютого 1980); Він є той, в чиє Імʼя вона веде кожну битву: «У Твоє Імʼя, Ісусе, Ісусе встаю до кожної битви. Ти є. Твоє Імʼя святе. Прийди, Ісусе» (“Щоденники”, n. 299, 23 червня 1980).

Ось цю святість Справа, відкрита сьогодні у дієцезії Мадриду через особу її архієпископа кардинала Карлоса Осори і через призначення дієцезіального трибуналу, який її поведе, повинна задокументувати свідченнями і документами, які пізніше будуть вислані у Рим для офіційної декларації, коли все буде готове.

Слухати програму про Кармен Ернандес

• Аборт передовсім вбиває жінку