Чому в суспільстві виникають протести та незадоволення? Чому християнство завжди стояло на стороні правди? Про гідність і право на свободу людської особи розповідає у своїй катехизі о. Олександр Могильний, священник РКЦ, парафії Матері Божої Ангельської у м. Вінниця Київської області.
Коли з’явилася людина, світ став людським. Людина — єдиний представник Бога на землі, і в ній присутні Його риси: безсмертя та свобода. Божа влада виявляється через людину, яка творить закон і право на свободу. Це можливо завдяки живим стосункам із Богом.
Гідність людини ґрунтується на тому, що вона є дитиною Бога Отця. Це не означає «вирішувати долі», але означає бути гідним того багатства, яке дає Господь: користати з Його дарів і перебувати поруч із Ним.
Початок гріха — це початок війни проти людини, бо саме цього прагне диявол. Той, хто володіє людиною, може впливати і на долю інших. Війна вкладає в людину хибне розуміння свободи та власної гідності.
Чому виникають протести та незадоволення в суспільстві? Коли право на життя, дароване Богом, опиняється під загрозою, люди починають боротися за свої права: за право вибору, право висловити свою думку, за діалог, за пошану до поглядів іншого, за можливість жити у своїй країні й будувати суспільство.
Влада представляє волю народу, який має право на вибір.
«Людське життя — це територія свободи, до якої, окрім Бога, ніхто не має права», — говорить о. Олександр, наголошуючи, що Бог ніколи не підніме руку на життя людини.
Страх може вкрасти правильне розуміння свободи. Злий дух використовує насильство, щоб через страх підпорядкувати людину. Але Божа воля полягає в тому, що ми покликані боротися за життя, щоб зберегти власну ідентичність і право на свободу. Бог дав нам 10 заповідей, аби в цій боротьбі ми не втратили орієнтири й напрямок — відповідь на запитання «хто я є?» і «куди прямуємо?».
Які настанови маємо втілити задля добрих плодів у новому році Господньому та що означає вшанування Пресвятого Серця? Про початок року 2026, присвяченого Римо-Католицькою Церквою Серцю Ісуса Христа в Україні поділився в ефірі єпископ помічник Києво-Житомирської дієцезії Олександр Язловецький.
30 січня минає чотири роки від призначення отця Павла Вишковського настоятелем костелу Святого Миколая. За цей час парафія пройшла непростий, але плідний шлях, на якому чітко видно дію Бога. У розмові в програмі «Не випадково!» отець Павло ділиться тим, як Господь провадив його у служінні на благо спільноти, якою є його особиста молитва та що стало вирішальним у процесі передачі приміщення костелу парафії після понад тридцяти років боротьби - на користування упродовж наступних 50 років.
"Любов - це атмосфера, у якій ми були сотворені і до якої покликані. Зробімо все, щоб наша молитва стала справжньою зустріччю з Господом Богом", - о. Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії, настоятель парафії Христа Царя Всесвіту у м.Києві.
"Не дати дияволу знищити Божий образ в нас, - закликає о.Олександр Халаїм, директор Реабілітаційного центру святого Івана Павла ІІ у Шаровечці на Хмельниччині, - пам'ятати на кожен день, що у кожному нашому кроці є присутуній Господь, і ми маємо діяти та пройти увесь шлях з гідністю, навіть коли війна намагається усе стерти".
"Якщо ми не зростатимемо духовно, підсилюючи особисту молитву, ми не встигнемо досвідчити перемін у часі, що швидко минає", - брат францисканець о.Андрій Немченко, настоятель парафії Святого Франциска Ассізського у м.Києві.