Отець Валентин Матушевський коментує Діяння Апостолів 9:1-22.
1 Савло, іще дихаючи погрозою та вбивством на Господніх учнів, прийшов до архиєрея
2 і попросив у нього листів у Дамаск до синагог, щоб, коли знайде яких-небудь чоловіків та жінок, що тримаються цього визнання, привести їх зв'язаними в Єрусалим.
3 Коли ж він був у дорозі й наближався до Дамаску, зненацька засяяло навкруг нього світло з неба,
4 і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: «Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?»
5 Він запитав: «Хто ти, Господи?» А той: «Я - Ісус, що його ти переслідуєш.
6 Встань же, та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити».
7 А мужі, що йшли з ним, стояли онімілі з дива, бо вони чули голос, але не бачили нікого.
8 Встав Савло з землі, і хоч очі його були відкриті, не бачив він нічого. Тож узяли його за руку і ввели у Дамаск.
9 Був він там три дні невидючим; не їв і не пив нічого.10 А був у Дамаску один учень, на ім'я Ананія. Господь сказав до нього у видінні: «Ананіє!» Той озвався: «Ось я, Господи.»
11 Тоді Господь до нього: «Встань та йди на вулицю, що зветься Простою, і шукай у домі Юди Савла, на ім'я Тарсянина: он він молиться.»
12 І бачив (Савло) у видінні чоловіка на ім'я Ананія, як він увійшов і поклав на нього руки, щоб прозрів знову.
13 Ананія ж відповів: «Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки він зла заподіяв твоїм святим в Єрусалимі.
14 Та й тут він має владу від архиєреїв в'язати всіх, що прикликають твоє ім'я.»
15 Але Господь сказав до нього: «Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести моє ім'я перед поган, царів, і синів Ізраїля.
16 Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за моє ім'я.»
17 Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: «Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з'явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом.»
18 І вмить немов луска з очей йому впала, і він прозрів знову, і зараз же христився.
19 Потім прийняв поживу та покріпився на силах. І перебув кілька днів з учнями, які були в Дамаску;
20 і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він - Син Божий.
21 Усі, що чули, дивувались і казали: «Чи це не той, що в Єрусалимі лютував проти тих, які це ім'я призивають, та й що сюди прибув на те, щоб зв'язаними їх вести до архиєреїв?»
22 А Савло дедалі дужчав і бентежив юдеїв, які мешкали в Дамаску, доводячи, що цей (Ісус) - Христос.
У циклі «Антропологія святої Едити Штайн» монах-кармеліт отець Віталій Козак говорить про Христа як повноту чоловічості — не солодку і безконфліктну, а напружену, правдиву й жертовну. Це розмова про чоловіка, який не тікає від болю, а входить у нього, бо саме там народжується зрілість.
Отець Валентин Матушевський аналізує Євангеліє від Йоана, розкриваючи постать Йоана Хрестителя як істинного свідка Світла.
Отець Міхал Бранкевич говорить про царське служіння та містичне тіло Христа.
Про 6 головних істин віри розповідає головний редактор журналу "Слово між нами", вікарій парафії Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (м. Хмельницький), отець Микола Бєлічев.
На хвилях «Радіо Марія» отець Тарас Фітьо роздумує над тим, як досвід церковної молитви може і повинен увійти в повсякденне життя родини. Священник наголошує: сім’я не є глядачем у храмі, а живою частиною Літургії, що вчиться молитві через простоту і постійну присутність.