Отець Валентин Матушевський коментує Діяння Апостолів 9:1-22.
1 Савло, іще дихаючи погрозою та вбивством на Господніх учнів, прийшов до архиєрея
2 і попросив у нього листів у Дамаск до синагог, щоб, коли знайде яких-небудь чоловіків та жінок, що тримаються цього визнання, привести їх зв'язаними в Єрусалим.
3 Коли ж він був у дорозі й наближався до Дамаску, зненацька засяяло навкруг нього світло з неба,
4 і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: «Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?»
5 Він запитав: «Хто ти, Господи?» А той: «Я - Ісус, що його ти переслідуєш.
6 Встань же, та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити».
7 А мужі, що йшли з ним, стояли онімілі з дива, бо вони чули голос, але не бачили нікого.
8 Встав Савло з землі, і хоч очі його були відкриті, не бачив він нічого. Тож узяли його за руку і ввели у Дамаск.
9 Був він там три дні невидючим; не їв і не пив нічого.10 А був у Дамаску один учень, на ім'я Ананія. Господь сказав до нього у видінні: «Ананіє!» Той озвався: «Ось я, Господи.»
11 Тоді Господь до нього: «Встань та йди на вулицю, що зветься Простою, і шукай у домі Юди Савла, на ім'я Тарсянина: он він молиться.»
12 І бачив (Савло) у видінні чоловіка на ім'я Ананія, як він увійшов і поклав на нього руки, щоб прозрів знову.
13 Ананія ж відповів: «Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки він зла заподіяв твоїм святим в Єрусалимі.
14 Та й тут він має владу від архиєреїв в'язати всіх, що прикликають твоє ім'я.»
15 Але Господь сказав до нього: «Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести моє ім'я перед поган, царів, і синів Ізраїля.
16 Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за моє ім'я.»
17 Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: «Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з'явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом.»
18 І вмить немов луска з очей йому впала, і він прозрів знову, і зараз же христився.
19 Потім прийняв поживу та покріпився на силах. І перебув кілька днів з учнями, які були в Дамаску;
20 і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він - Син Божий.
21 Усі, що чули, дивувались і казали: «Чи це не той, що в Єрусалимі лютував проти тих, які це ім'я призивають, та й що сюди прибув на те, щоб зв'язаними їх вести до архиєреїв?»
22 А Савло дедалі дужчав і бентежив юдеїв, які мешкали в Дамаску, доводячи, що цей (Ісус) - Христос.
Як перші християни сприймали правду віри і досвідчували Боже одкровення про Діву Марію; що сьогодні через теологічну науку Маріологію показує глибоке значення у спасіння людства, запрошуємо дослідити разом з о. Володимиром Кусьнєжем, теологом-бібліїстом, священником Львівської архидієцезії Римо-Католицької Церкви, викладач біблійних дисциплін в інституті Святого Томи Аквінського та інших духовних навчальних закладах.
У випуску нашої програми Юлія Берт презентує нові видання від Видавництва святого Павла. Книга «Місяць Пресвятого Серця» о. Мартина Берліу пропонує щоденні роздуми та молитви на червень, традиційно присвяченого в Католицькій Церкві Пресвятому Серцю Ісуса, пояснюючи історію та значення цього католицького культу. Також гостя представляє видання “Святий Йоан Павло II”, приурочене до 25-річчя візиту святого Папи в Україну.
"Причиною переслідувань не є людина. Диявол завжди буде непокоїтися, коли робиться щось добре. Останнє восьме блаженство нам може бути важко прийняти, але потрібно," - о. Григорій Рассоленко духовний отець Вищої Духовної семінарії у Ворзелі, Києво-Житомирської дієцезії РКЦ завершує цикл катехиз про гору блаженств, роздумуючи над останньою восьмою "сходинкою", до якої запрошує Ісус.
У новій катехезі на Радіо Марія отець Григорій Рогацький роздумує над тим, чому ми покликані віддавати Богові найкраще з того, що маємо. Чи потребує Господь наших матеріальних дарів, і як щире дарування часу, сил та уваги змінює серце самої людини? Дізнайтеся про духовну логіку «першоплодів» та важливість щирості, яка перевершує будь-яку ціну.
У програмі “Катехиза” отець-кармеліт Віталій Козак розглядає небезпечний зв'язок між релігією та політикою, використовуючи цикл романів «Дюна» Френка Герберта як алегорію. Він пояснює, що релігія має колосальну силу впливу, оскільки апелює до сенсу життя, проте вона стає руйнівною, коли політики перетворюють її на інструмент контролю та маніпуляцій. Через образ Пола Атріда висвітлюється трагедія культу особи, де лідер поступово замінює Бога, перетворюючи живу віру на сліпий фанатизм. Священник наголошує на важливості критичного мислення та смирення, застерігаючи від ідеалізації земних правителів. Порівнюючи шлях месії з «Дюни» та служіння Ісуса Христа, катехит закликає шукати істину, яка визволяє, а не ідеології, що поневолює. Зрештою, жодна система чи лідер не можуть замінити Бога, а фанатизм починається там, де зникають запитання.