Босий кармеліт із Бердичева, отець Віталій Козак відповідає на запитання "Чи існує справедлива війна"? Християнський та політичний погляд.
"Коли ми говоримо про любов до ворогів то часто не замислюємося, що маємо проблему з любов'ю до друзів. Можливо спочатку нам варто полюбити близьких та друзів"?
Будь яка війна - це акт насилля. Коли руйнується майно та гинуть люди то важко знайти щось справедливе в тому. Війна - це завжди акт насилля. Тут добре усвідомити, хто я є: агресор чи жертва? Часто можна почути, що у війні в Україні винні обидві сторони. Тобто застосовуються та підмінюються поняття, які сьогодні поступово зникають. Тобто недоброзичливці намагалися розмити правду та показують, що Україна агресор. Сьогодні ж ми бачимо, що все стає на свої місця і агресора називають агресором", - отець Віталій Козак.
- Перший крок, який зроблено світовою спільнотою - це названо речі своїми іменами в Раммштайні. Звідси вже можна будувати концепцію подальших дій, адже приходить ясність. Наслідком того, коли назвали хто є агресор, а хто жертва стало рішення про Лендліз. Відбулося переосмислення та прийшла ясність хто є хто.
- Важливо звернути увагу, що про війну говорить Христос: "Любіть ворогів ваших і благословляйте тих, хто вас проклинає". Спостерігаючи за нашими військовими, я бачу багато шляхетності. Але часто ми, коли просимо в Господа пробачення то самі не розуміємо за що просимо вибачення у Нього. Занотуйте собі, що людина віруюча має бути такою ЗАВЖДИ. Коли ми говоримо про любов до ворогів то часто не замислюємося, що маємо проблему з любов'ю до друзів. Можливо спочатку нам варто полюбити близьких та друзів?
- Відповідаючи на запитання щодо справедливості. Україна веде саме СПРАВЕДЛИВУ війну бо є жертвою та обороняється. А оскільки росія не оголосила війну то вона є державою терористом і цей термін, щодо рф, все більше визнають цивілізовані країни світу.
У катехезі на «Радіо Марія» сестра Люцина та отець Станіслав Свурка розкривають глибоку сутність молитви на вервиці. Вони пояснюють, чому розарій — це не механічна рутина, а жива споглядальна молитва разом із Пресвятою Богородицею, яка перетворюється на джерело сили, миру та Божої благодаті у щоденних випробуваннях.
Як людина втрачає моральні орієнтири? Як зберегти совість там, де правила замінюють правду? Чи можуть слова стати інструментом ідеологічної маніпуляції та моральної деформації людини? Відповіді на ці питання шукаємо разом з босим кармелітом о. Віталієм Козаком у програмі “Катехиза”.
У четвертій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутним псалмом 51. Автор розповідає про реалії Давида, псалмоспівця, у яких важких гріхах він перебував. Також зосереджує свою увагу на Божому милосерді, яке виходить на зустріч грішникові та завжди є більшим за сам гріх.
Отець Григорій Рогацький зосередився на словах зі Святого Письма "Я милосердя хочу, а не жертви" Мт.9,13. Катехит пояснює, що ж означає давати та приймати дар та хто є моїм ближнім .
Отець Віталій Храбатин продовжив ділитись зі слухачами життєвою філософією Гілберта Кім Честертона. Цього разу катехит зосередився на думках письменника про навернення. Сам Честертон був конвертитом, тобто у дорослому житті навернувся до християнства.