"Мені доводиться бачити людей простих, потребуючих, які попри важкі фізичні випробовування мають свою гідність і дають раду в труднощах, у боротьбі", - про стражденних та сенс страждань говорить в катехизі відповідальний за релігійну місію БФ «Карітас-Спес-Київ» Римсько-Католицької Церкви, отець Андрій Педай.
Чому є війни, корупція, хвороби, катаклізми, землетруси на Землі? Це відбувається як наслідок гріха людини. Бог не хоче, щоб ми страждали. Він шукає, як полегшити страждання, як допомогти тобі нести хрест. Якщо ми переживаємо страждання з вірою, воно служить нам для спасіння. Світ боїться страждання. Ідеологія світу скерована до того, що людині має бути приємно, вона має жити для себе. Серед молоді є багато тих, що страждають, не знаходячи правдивого сенсу і щастя у своєму житті. Навернення - це процес усього життя, який змінює серце. Зустріч з Ісусом Христом перемінює життєвий шлях. Життя вічне дає не здоров'я, а віра. "Годилось бо йому, - заради якого все і через якого все, що ввів багато синів у славу, - вдосконалити стражданням того, хто дав почин їхньому спасінню" (Євр. 2:10). Ми, християни, усиновлені в Ісусі Христі, щоб бути дітьми Бога Отця. Ми покликані наслідувати Ісуса. Кожен з нас може відкрити сенс страждання і віднайти надію в Ісусі Христі, віддавши Йому своє страждання в молитві. Приймаючи свій хрест, страждання праведника завершується воскресінням.
У часи війни ми особливо гостро відчуваємо крихкість людського існування. Чи є смерть кінцем, чи лише початком? У новій катехезі отець Міхал Бранкевич розкриває зміст 12-го артикулу Символу віри — «Вірую у життя вічне». Дізнайтеся, як перспектива вічності допомагає долати страх, чому любов є головним критерієм нашого майбутнього суду та як підготувати серце до зустрічі з Творцем.
О. Юзеф Кухарчик, босий кармеліт, пояснює “темну ніч” як божественне запрошення до внутрішнього очищення та переходу від дитячої віри до духовної зрілості.
Отець-францисканець Микола Орач говорить про чесноту терпеливості, опираючись на середньовічний твір "Квіти святого Франциска".
О. Андрій Пальчик говорить про джерела філософії, виокремлюючи чотири головні джерела, які спонукають людину до філософування: досвід, подив, сумнів, межові ситуації. Отець наголошує, що справжня мудрість доступна лише Богові, а людина має перебувати у стані «вічного учня», зберігаючи простоту та відкритість до світу.
О.Григорій Рассоленко розпочинає цикл катехиз про Таїнство Примирення. Отець говорить про сповідь як необхідний засіб для відновлення дружби з Богом, яка руйнується тяжким гріхом.