"Мені доводиться бачити людей простих, потребуючих, які попри важкі фізичні випробовування мають свою гідність і дають раду в труднощах, у боротьбі", - про стражденних та сенс страждань говорить в катехизі відповідальний за релігійну місію БФ «Карітас-Спес-Київ» Римсько-Католицької Церкви, отець Андрій Педай.
Чому є війни, корупція, хвороби, катаклізми, землетруси на Землі? Це відбувається як наслідок гріха людини. Бог не хоче, щоб ми страждали. Він шукає, як полегшити страждання, як допомогти тобі нести хрест. Якщо ми переживаємо страждання з вірою, воно служить нам для спасіння. Світ боїться страждання. Ідеологія світу скерована до того, що людині має бути приємно, вона має жити для себе. Серед молоді є багато тих, що страждають, не знаходячи правдивого сенсу і щастя у своєму житті. Навернення - це процес усього життя, який змінює серце. Зустріч з Ісусом Христом перемінює життєвий шлях. Життя вічне дає не здоров'я, а віра. "Годилось бо йому, - заради якого все і через якого все, що ввів багато синів у славу, - вдосконалити стражданням того, хто дав почин їхньому спасінню" (Євр. 2:10). Ми, християни, усиновлені в Ісусі Христі, щоб бути дітьми Бога Отця. Ми покликані наслідувати Ісуса. Кожен з нас може відкрити сенс страждання і віднайти надію в Ісусі Христі, віддавши Йому своє страждання в молитві. Приймаючи свій хрест, страждання праведника завершується воскресінням.
А для чого ти використовуєш свій язик? Чи дозволяють твої слова не ранити та не руйнувати іншого? Отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» поділився в програмі "У ваших намірах", для чого Бог дав нам язик, застерігаючи бути обережним у виказуванні власних слів як емоційну реакцію у відповідь на почуті слова іншого.
Гумор - це форма свободи. Як продовжувати жити, пам'ятаючи, що Бог дає надію і є причиною нашої радості. Сестра Тетяна Богославець зі Згромадження Сестер Служниць Святого Духа виголосила катехизу про користь сміху, заохочуючи до гумору та жартів, що єднають і показують життєстійкість, щоб пережити непростий час війни.
Людина не може перебувати в спокої й мирі, якщо її добра воля далека від Бога. Як досягти стійкого миру, який Господь хоче нам дарувати, і для чого нам дана добра воля, розповідає в катехизі за книгою Жака Філіпа брат-францисканець о. Віктор Дешук, вікарій парафії Марії Матері Церкви в м. Києві.
У третій катехезі циклу «Псалом до душі» Михайло Сорокін роздумує над покутними псалмами, зосереджуючись на 32-му, 51-му та 130-му. Катехит пояснює, чому покаяння є основою християнської духовності та як через усвідомлення власного гріха людина відкривається на Боже милосердя.
У вісімнадцятій катехезі циклу «Людина між Богом і безоднею» отець Віталій Козак продовжує роздуми над природою тоталітарних режимів, звертаючись до роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Центральною темою стала самоцензура — механізм, завдяки якому влада може контролювати людину навіть без постійного нагляду.