"Мені доводиться бачити людей простих, потребуючих, які попри важкі фізичні випробовування мають свою гідність і дають раду в труднощах, у боротьбі", - про стражденних та сенс страждань говорить в катехизі відповідальний за релігійну місію БФ «Карітас-Спес-Київ» Римсько-Католицької Церкви, отець Андрій Педай.
Чому є війни, корупція, хвороби, катаклізми, землетруси на Землі? Це відбувається як наслідок гріха людини. Бог не хоче, щоб ми страждали. Він шукає, як полегшити страждання, як допомогти тобі нести хрест. Якщо ми переживаємо страждання з вірою, воно служить нам для спасіння. Світ боїться страждання. Ідеологія світу скерована до того, що людині має бути приємно, вона має жити для себе. Серед молоді є багато тих, що страждають, не знаходячи правдивого сенсу і щастя у своєму житті. Навернення - це процес усього життя, який змінює серце. Зустріч з Ісусом Христом перемінює життєвий шлях. Життя вічне дає не здоров'я, а віра. "Годилось бо йому, - заради якого все і через якого все, що ввів багато синів у славу, - вдосконалити стражданням того, хто дав почин їхньому спасінню" (Євр. 2:10). Ми, християни, усиновлені в Ісусі Христі, щоб бути дітьми Бога Отця. Ми покликані наслідувати Ісуса. Кожен з нас може відкрити сенс страждання і віднайти надію в Ісусі Христі, віддавши Йому своє страждання в молитві. Приймаючи свій хрест, страждання праведника завершується воскресінням.
Чому Бог так часто повторює людині: «Не бійся, бо Я з тобою», і як страх стає найефективнішим інструментом маніпуляції в сучасному світі? У 22-й катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак пояснює, чому апостол Петро почав тонути не через бурю, а через страх, і проводить паралелі з романом Маргарет Етвуд «Оповідь служниці».
Відчуваєш, що життєві шторми паралізують волю? Страх перед війною, хворобами та невідомістю — це хвилі, які можна подолати лише поглядом у небо! Про те, як віра робить людину «легшою за воду» і дає силу йти назустріч Христу навіть посеред найбільшого розпачу, говорить о. Роман Василів, настоятель храму Святої Анни у місті Борислав Львівської області.
У часи війни ми особливо гостро відчуваємо крихкість людського існування. Чи є смерть кінцем, чи лише початком? У новій катехезі отець Міхал Бранкевич розкриває зміст 12-го артикулу Символу віри — «Вірую у життя вічне». Дізнайтеся, як перспектива вічності допомагає долати страх, чому любов є головним критерієм нашого майбутнього суду та як підготувати серце до зустрічі з Творцем.
О. Юзеф Кухарчик, босий кармеліт, пояснює “темну ніч” як божественне запрошення до внутрішнього очищення та переходу від дитячої віри до духовної зрілості.
Отець-францисканець Микола Орач говорить про чесноту терпеливості, опираючись на середньовічний твір "Квіти святого Франциска".