"Часто ми можемо роздумувати, а що буде після смерті? Сопричастя святих допомагає вірити у прославлення Бога Церквою в Небі та благодать великої радості спілкування з Богом віч-на-віч", - о.Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» заохочує звернути увагу на наш Нікейський і Апостольський Символ віри, який запрошує до визнання сопричастя святих, що допомагає досвідчити любов Христа і передати її світу далі.
Церква - згромадження усіх святих. Перші святі - Апостоли q ті співпрацівники, які чинили волю Бога на землі, знаходяться d Небі перед троном Ісуса Христа. Святі знаходять велику розкіш у ділах і вчинках Божої волі. У спілкування святих віримо у природний спосіб: багато є справ, з якими ми не маємо сили впоратись самостійно, Бог хоче нам допомагати. Церква, що вже прославлена в Небі, прагне і нам передавати радість і любов. Важливо відкриватись на цю любов, яка допомагає вірити й будувати спілкування з ближніми.
Існує спільність благ у Церкві, найважливішим членом якої є Христос. Сопричастя святих має два значення: спільність у святих вчинках «Sancta» (с лат. — «святая») і спільність між святими особами у "sancta". За допомогою Духа Святого Бог бажає, щоб ми змогли стати свідками любові, яку Христос показав на хресті. Досвідчення любові починається тоді, коли ми готові чинити святі вчинки, що полягають у наших відносинах із ближнім, у служінні й безкорисному діянні тим, хто потребує утішення, доброї новини про вічне життя.
Під час піднесення священником Святих дарів на Євхаристії перед Таїнством Причастя важливо бути готовим прийняти "святе святих", будучи самим у стані святості, освячені Божою благодаттю. Потрібно бути освяченому у Таїнстві Покаяння (Сповіді), молитві. Вірні споживають Тіло й Кров Христову, щоб зростати у Сопричасті й передавати Євхаристійну любов цілому світу.
Кайнонія (або койнонія, грец. κοινωνία) — означає «співпричастя», «спільність», «глибоке взаємне спілкування» та «належність до чогось більшого». Ісус Христос через Тіло своє у Причасті допомагає нам ставати кайнонію, єдністю Святого Духа. "Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах." (Діянн.2:42) Віра вірних є вірою Церкви, яку вона отримала від апостолів, скарбом життя, який помножується, коли починаємо вірити.
"У кожному Таїнстві є присутній Ісус Христос Воскресший, - наголошує о.Міхал, - Ісус прагне допомагати нам переживати Таїнства так глибоко, щоб плоди були видимимі у нашому житті".
До дня спомину Святого Падре Піо говоримо разом з о.Міхалом Бранкевичем про любов і зосередженність на Тілі й Крові Ісуса Христа в Євхаристії. Як ми маємо прагнути переживати Святу Літургію, та чому важливо бути присутніми під час Служби Божої фізично в храмі? Запрошуємо почути від духовного наставника Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» у програмі "У ваших намірах".
Того часу прийшли до Ісуса Його мати й брати та не могли доступитися до Нього через натовп. І сповістили Йому: «Твоя мати і Твої брати стоять зовні, бажаючи побачити Тебе». А Він у відповідь сказав їм: «Моя мати й Мої брати – це ті, котрі Слово Боже слухають і виконують».
Як духовно приготуватися до доброї сповіді, дотримуючись 5 умов? Коли священник може не відпустити гріхи та як діяти в такій ситуації? Запрошуємо почути настанови й поради священника РКЦ, о. Григорія Рассоленка, вікарія катедри Святого Олександра в м. Києві.
У катехезі отець Павло Щука продовжує розглядати вісім духів зла за Євагрієм Понтійським і говорить про жадібність, гнів та смуток — духовні стани, які можуть поступово поневолювати людину. Священник пояснює, звідки вони виникають, як проявляються у нашому житті та яким чином можуть віддаляти людину від Бога.
У катехезі отець Павло Щука продовжує розглядати вісім духів зла за Євагрієм Понтійським, зосереджуючись на акедії, марнославстві та гордині. Священник пояснює, як ці духовні стани проявляються в житті людини, а також говорить про мандруючого демона, який відволікає нас від добрих справ і поступово позбавляє Божого страху та відчуття гріха.