"Свобода і гріх - близько!" - Виголошує у черговій катехизі, присвяченій циклу про свободу та відповідальність, отець Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», зауважуючи: - "Наша свобода має бути джерелом добрих виборів радості і щастя для інших". Священник застерігає й пояснює, через яку найбільшу спокусу диявола, можемо добровільно вчинити неправильний вибір і понести відповідальність.
Свободою обдарував нас Бог, і вона є знаком Божої любові. Бог завжди показує нам можливості, але дозволяє обирати, щоб наша свобода не була порушена. Свобода робить людину відповідальною настільки, наскільки її вчинки є добровільні. Багато людей можуть страждати через обман, це стається наслідком неправильних виборів. Наприклад, вчинок аборту, коли навколо говорять, що у тому немає нічого страшного. А як наслідок - важкий гріх і порушення 5-ої заповіді "не вбивай". Церква запрошує нас до відповідальності, а саме: визнати момент, коли був обманутий. Відповідальність допомогає нам обирати краще, бути більш обережним, уважним.
Свобода здійснюється в стосунках між людьми. Наше спасіння залежить від того, чи ми зможемо чинити інших щасливими.
Добровільний вчинок, що приводить до гріха, є використанням свободи та показує відкинення плану Божої любові. Людина, яка так робить, може стати невільником гріха. Єва в раю - приклад неправильного використання свободи. Тоді привабливі плоди стали наслідком брехні найхитрішого диявола: "І сказав змій до жінки: "Ні, напевно не помрете! Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає добро й зло." (Бут.3:4-5) Проблема свободи полягає у тому, що людина має найбільшу схильність обирати самого себе. Ставлення себе на місце Бога - спокуса диявола. Свобода не дає право все говорити, а відступаючи від морального закону, людина сама себе поневолює. Свобода і гріх є близько.
Де є Господній Дух, там слава і свобода. Через дію благодаті Святий Дух виховує в нас свободу, щоб зробити нас у своїй справі вільних співпрацівників.
Листопад у християнській традиції — це особливий час пам’яті та щирої молитви за померлих. Проте чи замислюємося ми, чим насправді є чистилище? Чи це місце покарання, чи, навпаки, передсмак раю та вияв безмежної Божої любові? У катехезі в ефірі «Радіо Марія» ігумен київського монастиря о. Йосип Щур ЧСВВ ділиться богословським поглядом Церкви, свідченнями святих і практичними порадами про те, як ми можемо реально допомогти душам наших спочилих близьких.
За однаковими добрими вчинками можуть стояти зовсім різні наміри. Як розпізнати власні мотиви та не перетворити служіння на пошук схвалення. Отець Роман Братковський, священник Донецького екзархату УГКЦ, пояснює, що таке чистота наміру та чому Ісус застерігає від милостині й молитви напоказ.
У цій катехизі ідеться про покликання як Божий дар.
Цей тиждень в Католицькій Церкві триває особливий період октави спомину за померлих. Для чого маємо відвідати кладовище, та які традиції не є християнськими, ділиться у програмі "У ваших намірах" о. Міхал Бранкевич.
Отець Матеуш Адамскі, настоятель парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Києві, говорить про смерть і як християни до неї відносяться. Так само як хрест, який був колись знаряддям вбивства стає джерелом життя, мій особистий хрест, який несу разом з Ісусом, може стати джерелом життя для мене.