Чи розуміємо ми Службу Божу так, щоб переживати зустріч з Ісусом Христом тут і тепер? Як не сплутати традицію із забобоном, бути свідомим християнином і відрізняти, що є визначено Церквою, а що надумано людиною, розповідає у програмі "У ваших намірах" священник Мукачівської Греко-Католицької єпархії о. Руслан Бурдюх.
Традиція або обряд - це звичаї та зовнішні вияви богопочитання, якими Церква прославляє Господа: зовнішня форма, одяг священнослужителів, церковний спів. Церква є символом Ноєвого ковчега. Храми зазвичай побудовані зверненими на схід, тому що на сході народився, зростав, проповідував, помер і воскрес Ісус Христос. Схід сонця - символ Христа, який приходить, щоб спасти людей. Куполи в церкві та їхня кількість також мають символічне значення. Один купол - це Ісус Христос, три куполи - Свята Трійця, чотири куполи - це Євангелісти, дванадцять куполів - це апостоли тощо. Хрест є символом перемоги Ісуса Христа над дияволом. Основна частина храму - це святилище, яке символізує небо, престол - Христа. "Як дим підіймається вгору, так наші молитви мають підноситися до неба", - говорить о. Руслан про кадильний дим, що є благодаттю і перемогою над дияволом. Коли священник несе Євангеліє під час Служби Божої, він несе образ Ісуса Христа - Слово, що стало тілом. Перед Христом іде той, хто несе свічку, - це образ Йоана Хрестителя, який іде попереду, щоб приготувати дорогу Господу. Католицька Церква має також багато обрядів, метою яких є прохання благодаті Божої: освячення води та речей. Довіра і покора перед вченням Церкви в єднанні з Христом у Пресвятих Таїнствах та слухання Слова Божого допоможе вберегтися від пліток і забобонів, видуманих кимось, що не є традицією Церкви.
Отець Станіслав Нуцковський говорить про слухання, яке має спонукати до дії та вчинку.
Отець Міхал Бранкевич обговорює з журналістом Іваницьким Сергієм проблему віктимності (комплекс жертви). Чим цей феномен небезпечний?
Криза, що дарувала живу віру і святість Шарлю Де Фуко може стати прикладом для кожного з нас сьогодні. Про людську недосконалість та прагнення святості, до якої кожен є покликаний, свідчить у катехизі о.Андрій Педай, вікарій парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у м.Києві.
Розпочинаємо цикл катехиз разом з о.Віталієм Храбатиним, референтом Пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії УГКЦ, про особистостей Великої Британії, які своєю діяльністю у світі прославили Господа і були відзначені Церквою. У цьому ефірі познайомимось із англійським кардиналом, поетом та теологом Джоном Генрі Ньюменом, який вже 1-го листопада цього року має бути проголошеним 39-им Вчителем Вселенської Церкви.
У програмі «У ваших намірах» з отцем Андрієм Немченком говорили про подію, яка сколихнула весь католицький світ: акт святотатства, що стався у Соборі Святого Петра у Ватикані, коли один із представників Палестини публічно осквернив папський вівтар — вівтар, за яким служить лише Святіший Отець або призначені ним священнослужителі.
Отець Андрій називає цей вчинок проявом того, що «чорт біситься», адже в ці дні до Ватикану прямують тисячі паломників у Рік Надії, щоб разом молитися, прославляти Бога і дякувати за дар віри. Ми замислились, як християнам реагувати на такі події, як ставитися до мусульман і до того, хто вчинив кощунство, а також, як перепросити Господа за це осквернення.
Під кінець програми згадали святого Івана Павла ІІ у день річниці його інтронізації — Папу, який був великим свідком прощення, миру і надії.