Традиція Церкви чи забобон?

Чого ми боїмося, і що є джерелом нашого страху? Отець Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії та настоятель парафії Христа Царя Всесвіту у м. Києві, запрошує нас до співпраці із Богом у святому часі Адвенту над тими сферами життя, де нам ще бракує віри.

У прямому ефірі Радіо Марія отець Андрій Немченко францисканець з Ордену Братів Менших, розповів про знаки Адвенту в храмах і в наших домівках, а також про адвентові богослужіння, до яких Церква запрошує кожного. Священик заохочував вірних не пропустити цей благодатний час підготовки до Різдва, наголошуючи, що «Адвент — це не просто очікування дати, це очікування Особи».

Засновниця та директорка БФ "Рій" Діана Ільницька поділилась у програмі "У ваших намірах" тим, як сьогодні фонд цивільно-віськової співпраці розвиває можливості підсилення війська та будує співпрацю між цивільними та військовими. Також пані Діана запрошує долучитися до волонтерства кожного і знайти своє місце у спільній праці задля розвитку забезпечення ЗСУ.

Як легко ми проходимо повз брак любові у повсякденному житті! Ми роздуваємо мимовільну розсіяність на молитві і визнаємо її на сповіді, але мовчимо про великі переступи проти головної заповіді любові. «З того дізнаються всі, що ви — Мої учні, коли любов матимете між собою» (Йн 13,35). Апостол Йоан сказав про любов і її брак: «Так виявляються Божі діти і діти диявола: кожний, хто не чинить праведності, той не від Бога, як і той, хто не любить свого брата. Адже це та звістка, яку ви чули від початку: щоб ми любили одне одного; не так, як Каїн, котрий був від лукавого й убив свого брата. З якої причини він убив його? Тому що його діла були злі, а діла брата — праведні. Не дивуйтеся, брати [мої], коли світ вас ненавидить. Ми знаємо, що ми перейшли від смерті до життя, бо любимо братів. А хто не любить [брата], той перебуває в смерті. Кожний, хто ненавидить свого брата, той убивця. А ви знаєте, що жодний убивця не має в собі вічного життя, яке б у ньому перебувало. Ми пізнали любов з того, що Він поклав Свою душу за нас; і ми маємо класти душі за братів. А хто має багатство світу й бачить, що його брат у нестатках, та зачиняє своє серце від нього, то як же може Божа любов перебувати в такому? Дітоньки [мої], любімо не словом та язиком, але ділом та правдою! І це Його заповідь, щоб ми повірили в Ім’я Його Сина Ісуса Христа, і любили одне одного, як Він нам заповів. А хто зберігає Його заповіді, той у Ньому перебуває, а Він — у ньому, а що Він у нас перебуває, дізнаємося від Духа, Якого Він нам дав» (1 Йн 3,10– 8,23,24).

Про лінь майже завжди забувають або її не сприймають серйозно, хоча вона є однією з семи головних гріхів. Нам надто зручно, щоб ми прагнули серйозно працювати для власного спасіння, не кажучи вже про спасіння ближніх, за душу яких Бог спитає все таки з нас. «Від днів Йоана Хрестителя і дотепер Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто застосовує силу, здобувають його» (Mт 11,12). Лінивий слуга у Євангелії: «Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: Пане, знав я тебе, що ти жорстока людина: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. Я, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землю. Ось, бери своє! У відповідь його пан сказав йому: Злий і лінивий рабе! То ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? Треба тобі було віддати мої гроші торговцям, і тепер я взяв би своє з прибутком. Тож візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів. Адже кожному, хто має, дано буде, і матиме ще більше, а від того, який не має, буде забране і те, що має. А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів!» (Mт 25,24–30).