Слухати Радіо

13:00

Трансляція Літургії із Собору Успіння Пресвятої Богородиці (м.Чернівці)

В ефірі

Денний ефір

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:20

Дитяча катехиза

15:45

В Родині Радіо Марія

16:00

Катехиза

16:45

Дитяча молитва

17:00

Дитяча катехиза

17:10

Новини

17:20

Голос народу, голос Божий

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з храму Христа Царя (Хмельницький)

19:00

Молитовна лінія

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

21:00

Вечірній ефір

22:00

Катехиза

23:00

Слово на кожен день

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

00:00

Розарій

Традиція Церкви чи забобон?

Чи розуміємо ми Службу Божу так, щоб переживати зустріч з Ісусом Христом тут і тепер? Як не сплутати традицію із забобоном, бути свідомим християнином і відрізняти, що є визначено Церквою, а що надумано людиною, розповідає у програмі "У ваших намірах" священник Мукачівської Греко-Католицької єпархії о. Руслан Бурдюх.
Традиція або обряд - це звичаї та зовнішні вияви богопочитання, якими Церква прославляє Господа: зовнішня форма, одяг священнослужителів, церковний спів. Церква є символом Ноєвого ковчега. Храми зазвичай побудовані зверненими на схід, тому що на сході народився, зростав, проповідував, помер і воскрес Ісус Христос. Схід сонця - символ Христа, який приходить, щоб спасти людей. Куполи в церкві та їхня кількість також мають символічне значення. Один купол - це Ісус Христос, три куполи - Свята Трійця, чотири куполи - це Євангелісти, дванадцять куполів - це апостоли тощо. Хрест є символом перемоги Ісуса Христа над дияволом. Основна частина храму - це святилище, яке символізує небо, престол - Христа. "Як дим підіймається вгору, так наші молитви мають підноситися до неба", - говорить о. Руслан про кадильний дим, що є благодаттю і перемогою над дияволом. Коли священник несе Євангеліє під час Служби Божої, він несе образ Ісуса Христа - Слово, що стало тілом. Перед Христом іде той, хто несе свічку, - це образ Йоана Хрестителя, який іде попереду, щоб приготувати дорогу Господу. Католицька Церква має також багато обрядів, метою яких є прохання благодаті Божої: освячення води та речей. Довіра і покора перед вченням Церкви в єднанні з Христом у Пресвятих Таїнствах та слухання Слова Божого допоможе вберегтися від пліток і забобонів, видуманих кимось, що не є традицією Церкви.

Посвячення Богородиці. День 16: Що я маю побороти в собі, щоби дійти до внутрішнього вмирання?

Посвячення Богородиці. День 16: Що я маю побороти в собі, щоби дійти до внутрішнього вмирання?

Егоїзм — прив’язаності і невпорядковані нахили затьмарюють у душі блиск Істини і не дають їй дістатися до справжнього життя. Якщо я хочу повернутися до Бога, то неодмінно мушу відвернутися від себе. Як же сильно ми залежимо від свого «я» і як же важко від нього звільнитися! Але тому, хто має серйозний намір зробити це, Бог допомагає своєю благодаттю. Слово Господа: «Знову й знову запевняю вас: якщо зерно пшениці, упавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, — принесе великий урожай. Хто любить душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для вічного життя. Якщо хто Мені служить, нехай іде за Мною, і де Я, там буде і Мій слуга. Якщо хто Мені служить, того пошанує [Мій] Отець» (Йн 12,24–26).
2025-12-01 00:00:00
"Священник стояв і плакав, споглядаючи прояви ніжності і любові майбутньої святої", - о.Андрій Педай

"Священник стояв і плакав, споглядаючи прояви ніжності і любові майбутньої святої", - о.Андрій Педай

Наближаючи святих до нашого часу, сьогодні о. Андрій Педай, вікарій парафії Успіння Пресвятої Діви Марії, запрошує познайомитися зі Святою Терезою Маргаритою Реді, покликаною своїм життям показати, що означають глибокі, живі й неповторні відносини з Богом.
2025-11-27 00:00:00
Чому Марійний медальйон називають чудотворним?

Чому Марійний медальйон називають чудотворним?

У програмі «У ваших намірах» брат-францисканець о. Андрій Немченко розповідає про об’явлення Богородиці святій Катерині Лябуре та про те, чому Марія назвала свій медальйон чудотворним. Також звучать воєнні свідчення про силу материнської молитви й віру, що оберігає тих, хто йде на фронт.
2025-11-27 00:00:00
Посвячення Богородиці. День 15: Внутрішнє вмирання – вмерти для гріха,  щоб жити у Христі

Посвячення Богородиці. День 15: Внутрішнє вмирання – вмерти для гріха, щоб жити у Христі

Яким би потрібним і спасенним не було внутрішнє вмирання, нам слід усвідомити, що воно не є самоціллю. Погане і грішне в нас має бути знищене, щоб зробити місця для кращого, а саме для нової людини, сотвореної за образом Христа. Святий Павло сказав про внутрішнє вмирання з Христом: «Знаємо, що стара наша людина розп’ята разом з Ним, щоби гріховне тіло позбавити влади, щоб ми більше не служили гріхові, бо хто помер, той оправданий від гріха. Якщо ми померли з Христом, то віримо, що й будемо жити з Ним, знаючи, що Христос, уставши з мертвих, більше не вмирає — смерть над Ним більше не панує. Бо як Він помер, то тільки один раз помер для гріха, а як живе, то для Бога живе. Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха і живими для Бога в [нашому Господі] Ісусі Христі. Хай же гріх не панує у вашому смертному тілі, щоб не підкорятися його пожаданням; не давайте ваших членів гріхові як знаряддя неправедності, але, як ожилі з мертвих, віддавайте себе Богові, а ваші члени віддавайте Богові як знаряддя праведності. Тож хай гріх не панує над вами, бо ви не під Законом, а під благодаттю» (Рим 6,6–14).
2025-11-27 00:00:00
Посвячення Богородиці. День 14: Наша зіпсутість (пізнавши її, наше серце виходить  скрушеним і смиренним)

Посвячення Богородиці. День 14: Наша зіпсутість (пізнавши її, наше серце виходить скрушеним і смиренним)

У світлі Святого Духа ми пізнаємо свою грішність. Але не забуваймо, що збагнути це також є великою ласкою, про яку ми теж маємо молитися. Про людську зіпсутість говорить апостол Павло: «Бо знаємо, що Закон є духовний, а я — тілесний, проданий гріхові. Адже я не розумію, що чиню: роблю не те, що хочу, а те, що ненавиджу. Коли ж я роблю те, чого не хочу, то погоджуюся із Законом, що він добрий. Бо тепер уже не я це виконую, але гріх, який живе в мені. Адже знаю, що не живе в мені, тобто в моєму тілі, добро: бажання є в мені, але щоб виконувати це добро, того не [знаходжу]. Тож не роблю те добре, яке хочу, але те недобре, якого не хочу, — те роблю. Якщо ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це роблю, а той гріх, який живе в мені. Отже, я відкриваю такий закон: коли я хочу робити добро, то зло налягає на мене. За внутрішньою людиною я насолоджуюся Божим Законом, та бачу інший закон у моїх членах, який воює із законом мого розуму й полонить мене законом гріха, що міститься в моїх членах. Нещасна я людина! Хто визволить мене від цього тіла смерті? Подяка Богові через Ісуса Христа, Господа нашого! Отже, я сам розумом служу Божому Законові, а тілом — законові гріха» (Рим 7,14–25).
2025-11-26 00:00:00