Чи розуміємо ми Службу Божу так, щоб переживати зустріч з Ісусом Христом тут і тепер? Як не сплутати традицію із забобоном, бути свідомим християнином і відрізняти, що є визначено Церквою, а що надумано людиною, розповідає у програмі "У ваших намірах" священник Мукачівської Греко-Католицької єпархії о. Руслан Бурдюх.
Традиція або обряд - це звичаї та зовнішні вияви богопочитання, якими Церква прославляє Господа: зовнішня форма, одяг священнослужителів, церковний спів. Церква є символом Ноєвого ковчега. Храми зазвичай побудовані зверненими на схід, тому що на сході народився, зростав, проповідував, помер і воскрес Ісус Христос. Схід сонця - символ Христа, який приходить, щоб спасти людей. Куполи в церкві та їхня кількість також мають символічне значення. Один купол - це Ісус Христос, три куполи - Свята Трійця, чотири куполи - це Євангелісти, дванадцять куполів - це апостоли тощо. Хрест є символом перемоги Ісуса Христа над дияволом. Основна частина храму - це святилище, яке символізує небо, престол - Христа. "Як дим підіймається вгору, так наші молитви мають підноситися до неба", - говорить о. Руслан про кадильний дим, що є благодаттю і перемогою над дияволом. Коли священник несе Євангеліє під час Служби Божої, він несе образ Ісуса Христа - Слово, що стало тілом. Перед Христом іде той, хто несе свічку, - це образ Йоана Хрестителя, який іде попереду, щоб приготувати дорогу Господу. Католицька Церква має також багато обрядів, метою яких є прохання благодаті Божої: освячення води та речей. Довіра і покора перед вченням Церкви в єднанні з Христом у Пресвятих Таїнствах та слухання Слова Божого допоможе вберегтися від пліток і забобонів, видуманих кимось, що не є традицією Церкви.
Напередодні 33-денного приготування до посвячення себе Діві Марії ми дізналися про живе свідчення від військового Олександра Букатюка, який, керуючись власною волею, посвятив себе Богородиці і сьогодні в ефірі Радіо Марія ділиться плодами, які зазнав на власному досвіді через це посвячення.
Отець Петро Франків розмірковує над відомим висловом Фрідріха Ніцше — «Бог помер». Разом досліджуємо, що стоїть за цими словами, чому вони хвилюють людей і як сучасна віра допомагає не потрапити в пастку безнадії.
Здавалося б, це лише статистика — жінки живуть довше за чоловіків. Але чи може в цій різниці ховатися щось більше, ніж біологія? Чи не є це частиною Божого задуму, у якому жінці даровано особливу місію — берегти життя, вірність і час?
Отець Кшиштоф Пельц пропонує глибоке розмірковування на тему молитви Розарію. Чому важливо багаторазово молитися одними й тими ж молитвами? Чи не здається це іноді повторенням? Однак саме через повторення ми входимо в глибший зв’язок із Богом та Дівою Марією, медитуючи над євангельськими та біблійними істинами. Молитва Розарію – це не просто механічне повторення слів, але можливість поглибити свою віру, розважати над життям Христа і переживати духовне єднання з Марією, Матір’ю нашою. Відповіді на ці питання та глибокі духовні роздуми чекають на вас у новій катехезі о. Кшиштофа.
Як так стається, що нам складно бути тихою людиною? Хто такі ‘блаженні тихі’, про яких говорить Ісус у Нагірній проповіді? І які чесноти допоможуть нам пізнати правдиву тихість? Ці питання розглянемо в продовження циклу катехиз про Блаженства разом з о.Григорієм Рассоленком, духовним отцем Вищої Духовної семінарії в м.Ворзелі Київсько-Житомирської дієцезії РКЦ.