Чому вдячність є однією з найважливіших ознак людини, яка зустріла Христа, і чому навіть під час війни ми покликані прославляти Бога? Отець Михайло Станчишин говорить про невдячність як прояв внутрішньої сліпоти й гордині та нагадує: навчити дитину дякувати — означає допомогти їй вирости людиною, здатною творити добро.
У катехезі з циклу «На шляху до зустрічі з Христом» монах-єзуїт Михайло Станчишин роздумує про вдячність як одну з головних ознак справжньої зустрічі людини з Христом. Він наголошує: «Не безгрішність, а вдячність — ознака усіх святих». Адже вдячність — це не просто питання вихованості чи культури, а щось значно глибше, закорінене в самому Євангелії. Центральне богослужіння Церкви — Євхаристія — буквально пов’язане з подякою, з вдячністю Богові.
Отець Михайло ставить непросте запитання: «Чи треба під час війни прославляти Господа?» І відповідає однозначно: «Однозначно треба». Вдячність не означає заперечувати біль, війну чи страждання. Навпаки, вона допомагає людині побачити навіть серед темряви те, за що вона може дякувати Богові, і не дозволити злу остаточно осліпити її серце.
Священик зауважує, що сьогодні у світі дуже мало вдячності, а це свідчить про «внутрішню сліпоту». Невдячність поступово зосереджує людину лише на тому, чого їй бракує, і тому стає проявом гордині. Натомість вдячна людина бачить дар, помічає добро і визнає, що не все у її житті є результатом лише власних зусиль.
Особливе звернення отець Михайло адресує батькам: «Матері, навчіть дітей своїх дякувати». Бо дитина, яка вміє дякувати, вчиться бачити інших, цінувати отримане і відповідати добром на добро. І саме такі люди, переконаний священик, зможуть стати тими, хто «буде велетнями думки, буде творити цю країну і творити добро».
Як духовно приготуватися до доброї сповіді, дотримуючись 5 умов? Коли священник може не відпустити гріхи та як діяти в такій ситуації? Запрошуємо почути настанови й поради священника РКЦ, о. Григорія Рассоленка, вікарія катедри Святого Олександра в м. Києві.
У катехезі отець Павло Щука продовжує розглядати вісім духів зла за Євагрієм Понтійським і говорить про жадібність, гнів та смуток — духовні стани, які можуть поступово поневолювати людину. Священник пояснює, звідки вони виникають, як проявляються у нашому житті та яким чином можуть віддаляти людину від Бога.
У катехезі отець Павло Щука продовжує розглядати вісім духів зла за Євагрієм Понтійським, зосереджуючись на акедії, марнославстві та гордині. Священник пояснює, як ці духовні стани проявляються в житті людини, а також говорить про мандруючого демона, який відволікає нас від добрих справ і поступово позбавляє Божого страху та відчуття гріха.
У програмі на Радіо Марія настоятель парафії в Томашполі та модератор Руху Назаретських Родин отець Станіслав Свурка разом із сестрою Люциною роздумують над глибинним значенням свята Воздвиження Всечесного Христа. Як у темний час війни віднайти Боже світло, пробачити важкі образи та піднятися до вищого рівня любові до Бога й ближнього за прикладом Страждальної Діви Марії.
У новій катехезі з циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» монах-кармеліт отець Віталій Козак розпочинає розмову про ідеологічну машину та її наслідки для людини. Що відбувається, коли система вже не просто змушує нас підкорятися, а переконує, що ми самі хочемо жити за її правилами?