Коли поспішаємо, щось хочемо зробити, але виходить не так, люди дратують, події захоплюють, чи це духовна боротьба? Як бачити Бога, більшого від труднощів, та не діяти раптово назовні, а бути дієвими у духовному світі, запрошує брат-капуцин Збігнєв Савчук, священник праафії Пресвятого Серця Ісуса у м.Красилові Хмельницької обл.
Те, що відбувається у світі, має відображення в нас. Якщо живемо у світі, маємо труднощі, але і можемо зустріти того, Хто переміг усі труднощі: гріх, слабкості, невірство.
"Ні, усе так не буде, і я благословляю свою маму, люблю маму, залишаюсь з нею - згадує отець Збігнєв власне свідчення про спокуси злого духа, - Бог показав мені у Слові Божому дзеркало того, що є. До того я не бачив, як є насправді, а лише людину, події та своє нещастя".
Коли читаємо Святе Письмо, дозволяємо рікам живої води проливатися у серце та бачити Бога, який діє в житті, і також те, як бажає втрутитися "ворог" та зруйнувати план Бога. Ісус є посланий до нас, щоб врятувати, щоб ми не накручували собі емоцій, які руйнують. У Єрусалимі напочатку Великого тижня при появі Ісуса народ радіє та виголошує "осанна", а вже за декілька днів кричать "розіпни". Ісус свідомо іде на випробовування, приймає страждання. Бог входить в історію там, де людині найбільше болить. Святий отець Піо, перживаючи щоп'ятниці стигмати-рани, які кровоточили, казав про усвідомлення співстраждання з Ісусом, що давало відчути також незбагненну радість. Великий четвер показує Тайну вечерю, на якій Бог стає на коліна перед людиною, та вмиває ноги учням, серед яких Юда, який зрадив; Петро, який тричі зрікся; апостоли, які втекли. Чи ми віримо у таку любов Бога, який є вірний?
"Потім каже до них: Душа моя вся смутиться аж до смерти."(Мк.14:34) Ісус показує, що можна бути близько Бога і водночас переживати страх. Але він не перестає розмовляти з Богом Отцем: "Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися"(Мк.14:35а). Страсна п'ятниця відкриває правду про Бога - Він любить людину до кінця. Ісус на Хресті просить пробачити тих, хто розпинає та проклинає:“Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.” (Лк.23:34) Коли по-людськи може здаватися, що нічого не відбувається, Бог діє. Субота - день тиші, який переходить у радість і перемогу життя над смертю через Воскресіння Господнє.
"Але хто витримає до останку, той спасеться (Мт.24:13), - отець Збігнєв запрошує переживати Страсний тиждень разом з Ісусом, - смерть не є кінцем, але питання: чи ми готуємося до смерті і де є тепер, у якому дні Великого Тижня?"
Сестра Каміла із Згромадження Cестер Гонораток у циклі «Мати Милосердя» розповідає, як Діва Марія втілила милосердя через вчинок, слово і молитву. Спираючись на Святе Письмо та "Щоденник святої Фаустини Ковальської", монахиня показує, як ця тріада може стати дороговказом для життя кожного християнина.
Торкаючись текстів-роздумів Святого Йоана Павла II про Найсвятіше Серце Ісуса Христа, в останній місяць червня, присвяченого Пресвятому Серцю Ісуса, отець Флоріан Кравенський, вікарій парафії Матері Божої Фатімської у м. Конотопі Сумської обл. заохочує молитись, єднаючись на одній дорозі християнського духовного життя і будувати власне серце.
У сімнадцятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над тим, як тоталітарні системи поступово підкорюють людину не лише силою, а й через зміну її мислення та цінностей. Відштовхуючись від роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці», священник показує, чому самоцензура й постійний внутрішній страх можуть стати ефективнішими за будь-який зовнішній примус.
Чи може Церква змінювати свої правила? У чому різниця між Догматом та звичаєм? Отець Петро Балог в ефірі Радіо Марія розтлумачує поняття «живої традиції», пояснює суть літургійних реформ Другого Ватиканського собору та застерігає від небезпеки схизми через надмірний прихильність до форми.
О. Олександр Кушта говорить про теологію тіла на основі праці св. Йоана Павла II. Священник пояснює концепцію первісної невинності, стверджуючи, що людська статевість є божественним даром і невід’ємною частиною нашої ідентичності, а не просто соціальною роллю.