Коли поспішаємо, щось хочемо зробити, але виходить не так, люди дратують, події захоплюють, чи це духовна боротьба? Як бачити Бога, більшого від труднощів, та не діяти раптово назовні, а бути дієвими у духовному світі, запрошує брат-капуцин Збігнєв Савчук, священник праафії Пресвятого Серця Ісуса у м.Красилові Хмельницької обл.
Те, що відбувається у світі, має відображення в нас. Якщо живемо у світі, маємо труднощі, але і можемо зустріти того, Хто переміг усі труднощі: гріх, слабкості, невірство.
"Ні, усе так не буде, і я благословляю свою маму, люблю маму, залишаюсь з нею - згадує отець Збігнєв власне свідчення про спокуси злого духа, - Бог показав мені у Слові Божому дзеркало того, що є. До того я не бачив, як є насправді, а лише людину, події та своє нещастя".
Коли читаємо Святе Письмо, дозволяємо рікам живої води проливатися у серце та бачити Бога, який діє в житті, і також те, як бажає втрутитися "ворог" та зруйнувати план Бога. Ісус є посланий до нас, щоб врятувати, щоб ми не накручували собі емоцій, які руйнують. У Єрусалимі напочатку Великого тижня при появі Ісуса народ радіє та виголошує "осанна", а вже за декілька днів кричать "розіпни". Ісус свідомо іде на випробовування, приймає страждання. Бог входить в історію там, де людині найбільше болить. Святий отець Піо, перживаючи щоп'ятниці стигмати-рани, які кровоточили, казав про усвідомлення співстраждання з Ісусом, що давало відчути також незбагненну радість. Великий четвер показує Тайну вечерю, на якій Бог стає на коліна перед людиною, та вмиває ноги учням, серед яких Юда, який зрадив; Петро, який тричі зрікся; апостоли, які втекли. Чи ми віримо у таку любов Бога, який є вірний?
"Потім каже до них: Душа моя вся смутиться аж до смерти."(Мк.14:34) Ісус показує, що можна бути близько Бога і водночас переживати страх. Але він не перестає розмовляти з Богом Отцем: "Пройшовши трохи далі, він припав до землі й почав молитися"(Мк.14:35а). Страсна п'ятниця відкриває правду про Бога - Він любить людину до кінця. Ісус на Хресті просить пробачити тих, хто розпинає та проклинає:“Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.” (Лк.23:34) Коли по-людськи може здаватися, що нічого не відбувається, Бог діє. Субота - день тиші, який переходить у радість і перемогу життя над смертю через Воскресіння Господнє.
"Але хто витримає до останку, той спасеться (Мт.24:13), - отець Збігнєв запрошує переживати Страсний тиждень разом з Ісусом, - смерть не є кінцем, але питання: чи ми готуємося до смерті і де є тепер, у якому дні Великого Тижня?"
"Пасха Нового Завіту виростає з Песаху, але водночас відкриває нову перспективу — визволення не лише від зовнішньої неволі, а й від гріха, страху та смерті", - сестра Наталія Гальцова зі Згромадження Сестер Служниць Святого Духа.
У шостій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак розкриває небезпеку ідеологічного та морального утопізму. Чому прагнення до ідеального світу без Бога зрештою обертається або знищенням особистості, або її небезпечною абсолютизацією?
Про джерело людського щастя та можливість відчути його в повноті вже тут на землі, говоримо у програмі "У ваших намірах" із с. Наталією Гальцовою зі Згромадження Сестер Служниць Святого Духа.
Напередодні Неділі Божого Милосердя отець Вальдемар Павелець розкриває глибину цієї правди, показуючи, як Бог відповідає на гріх і страждання людства. У світлі об’явлень святої Фаустини Ковальської священник пояснює знаки Милосердя, які стали надією для світу, зраненого війнами та безбожництвом.
Як виглядає структура Церкви, та якою є функція єпископа, священника, монаших орденів, а також мирян-християн виголосив катехизу о.Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater». Священник наголошує: "Священство мирян виповнюється в нас через потребу ієрархічного священства, яке дає нам силу і віру через Таїнства".