Сталося так, що коли натовп, аби слухати Боже слово, тіснив Ісуса, а Він стояв біля Генісаретського озера, то побачив два причалені до берега човни. Рибалки, відійшовши від них, полоскали сіті. Увійшовши до одного з човнів, який належав Симонові, велів йому трохи відплисти від берега. Він сів і навчав людей з човна. Коли ж перестав навчати, Він промовив до Симона: «Відпливи на глибину і закинь ваші сіті для риболовлі!»
А Симон у відповідь сказав: «Наставнику, цілу ніч ми трудилися, але нічого не піймали, та за словом Твоїм закину сіті!» І, зробивши це, вони наловили дуже багато риби, аж їхні сіті почали рватися. Тож вони дали знак товаришам у другому човні, щоби прийшли їм допомогти. І вони прийшли й наповнили обидва човни, так що ті стали занурюватися у воду. Побачивши це, Симон-Петро припав до колін Ісуса, промовляючи: «Відійди від мене, бо я грішний чоловік, Господи!» Бо від кількості риби, що вони наловили, жах охопив його й усіх, хто був з ним, також і Якова, і Йоана, синів Зеведеєвих, які були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: «Не бійся — відтепер ти будеш ловити людей!» І, витягнувши човни на землю, вони залишили все і пішли за Ним.
Того часу Ісус вийшов з Самарії до Галілеї, бо сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині. Отже, коли прийшов у Галілею, галілеяни прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято.
У програмі «Слово на кожен день»сестри Люцина та Наталія роздумують над постаттю святого Казимира та глибоким сенсом євангельського уривку про істинне служіння. Дізнайтеся, чому шлях до справжньої величі лежить через покору, відмову від «кумівства» та готовність розділити з Христом Його чашу.
3 березня у програмі «Слово на кожен день» роздумуємо над Євангелієм від Матея (23:1-12) про небезпеку духовного лицемірства. Як знайти «пустелю в місті» серед щоденної метушні, чим справжній учень Христа відрізняється від фарисея та чому шлях до справжньої величі лежить через покору та служіння.
Як навчитися не осуджувати інших, коли серце переповнюють претензії? Чому наша душа розквітає саме тоді, коли ми віддаємо, а не отримуємо? У випуску програми «Слово на кожен день» сестра Люцина роздумує над словами Євангелія від Луки про милосердя, ділиться свідченнями про силу адорації та пояснює, чому шлях до кращого світу починається з особистого навернення.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Коли прийде Син Людський у cвоїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі cвоєї слави; і будуть зібрані перед Ним усі народи, і відділить їх одне від одного, як пастух відділяє овець від козлів; поставить овець праворуч, а козлів – ліворуч.