Віра, надія, любов через призму молитви

Віра є відповіддю людини на любов Божу. Бог є досконалою любов'ю, Він єдиний може зробити нас щасливими. Це оживляє нашу надію, ми знаємо, що не є самі, з нами завжди, в будь-яких обставинах, є Бог. Мотором живої віри та незгасаючої надії є любов, яка через Духа Святого сповнює наше серце. Нелюбов до ближнього може вбити в нашому серці любов Божу. Божі чесноти: віру, надію та любов ми отримуємо під час Таїнства Хрещення, коли змивається первородний гріх і починає діяти в нас Божа благодать. Але чи ми витривалі в молитві? Чи Ісус Христос є у центрі моєї уваги? Чи я лягаю спати з надією, що завтра стане краще? "Підвівшись від молитви, він підійшов до учнів і застав їх сплячими від смутку" (Лк 22:45).

Індивідуальна молитва показує, наскільки глибоко ми переживаємо зустріч з Ісусом: у Слові Божому, сповіді, Євхаристії. Коли я починаю вірити, що Ісус Христос є моїм Господом і Спасителем, в Ньому відкриваю повноту правди. Через прощення священника на сповіді я "воскресаю" до нового життя, а залишаючись після Служби Божої подякувати Богу в індивідуальній молитві, досвідчую радість зі сльозами покаяння, які є даром Божим.