"Я напевно найщасливіша людина на Землі!" - Владика Станіслав Широкорадюк про священство, КДБ, стрибки з парашутом і чому насправді не віддають храм святого Миколая (+текст)

Про служіння

"Мені здається, я нічим не відрізняюсь від себе молодого. - Запевняє ієрарх. - Хіба, голова посивіла, а в душі я той самий, аж дивно навіть! Життя дуже швидко проходить! Коли рік тому мій батько помирав, він прожив 83 років, є за що Богу дякувати, моя рідна сестра запитала його: "Тато, ви 83 роки прожили, це ж гарний вік! Нажилися трошки?" На що батько відповів: "Так, дитино, звичайно! Але, так якби і не жив!" Оце саме і я скажу, так якби і не було цих 35 років! Я не одного дня не пожалів, що обрав саме цю дорогу!"

Про КДБ

"Отець Анджей Гладусевич (священик, що відіграв особливу роль у покликані владики. - Авт.) навчив мене терпеливості, вміння спілкуватися з КДБешниками, дивитися на них, як на людей, і не боятися їх. Отець завжди говорив, щоб не допускати до себе страху, бо самі КДБешники бояться нас, священиків. Отець наголошував, щоб ніколи нічого не обіцяв їм і не підписував, - Пригадує єпископ. - Бо якщо щось підпишеш, - говорив отець Анджей, - все життя будеш у них на гачку і вони тобі все зіпсують! І не домовляйся з ними про щось таємно! Завжди говори, що все розкажеш! КДБ не люблять розголосу! Найважче, чого я боявся, що вони мене не пустять в семінарію! Я не боявся, що мене поб'ють, погрози були, когось били, але не мене!"

Чому не вдається повернути храм святого Миколая у Києві

"Нам ніхто цивілізовано храмів не віддавав - ми їх брали штурмом! Так наприклад, було в Житомирі, можна цілу історію писати! Так само було і з прокафедральним собором святого Олександра. Нічого б не було, якби люди не заблокували храм, не вийшли і на сходах храму не молилися б. - Підкреслює владика.Так само і з храмом святого Миколая! Якщо б ми вийшли, і одразу стали б воювати за храм - ми б його отримали! А так, нас купили тим, що ми мали свою годинку для Літургії. Сіли в м'які крісла посиділи, кошти на свої видатки зібрали, чого ще треба?"