Сестра Марта Пшивара, Провінційна настоятелька Місійного згромадження Служниць Святого Духа в Україні, пояснює 23-ій Псалом - один з найвідоміших і найулюбленіших.
Основне послання псалма говорить: Господь - мій Пастир, і я ні в чому не буду відчувати нестачі. Нічого не бракуватиме тому, хто живе в з'єднанні з Господом. Цей псалом добре знати напам'ять, щоб молитися ним і в хвилини щастя, і в хвилини небезпеки. Псалом вливає в серце глибокий мир, відчуття захищеності і присутності Того, на кого я можу повністю покластися.
23-ій псалом вважається паломницькою піснею, яку співали прочани, прощаючись із Сіоном. Паломник, який приймав участь у прекрасній Святій Літургії, залишав храм, сповнений вдячності за Божу доброту. По дорозі додому він просив Божого захисту та обіцяв повертатися до дому Господнього до кінця свого життя.
Цей псалом приписується цареві Давидові. Читаючи його, легко уявити собі хлопчика-пастушка, з рудим волоссям, блакитними очима, з цитрою в руці, який охороняє своїх овець. Давид - пастух у цьому псалмі утотожнює себе з вівцею, а Бога бачить як досконалого Пастиря.
На Сході символіка пастиря стосувалася царя, а в Ізраїлі також відносилася до Бога. В книзі Єзекіїла 34:2-15 чуємо критику правлячих пастирів, які не були вірними у здійсненні влади: “Вони пасуть самі себе...”. Бог бере на себе ініціативу, кажучи, що Він буде пасти Своїх овець, як пастух пасе стадо. В Євангелії від Йоана 10:11 Ісус називає Себе Добрим Пастирем і тричі підкреслює, що як Добрий Пастир Він віддає Своє життя за овець.
МЕДИТАЦІЯ
Ми можемо використовувати уяву, щоб побачити образи, які псалмоспівець малює перед нами: постать пастуха з посохом і палицею, зелене пасовище, потік води, отара овець. Ці образи приводять нас до стану спокою, відпочинку від тривожних думок, повітряних тривог, дарують нам відчуття безпеки і надії.
Відчуймо запрошення бути особисто присутніми в цьому образі і запитаймо себе, наскільки близьким є для мене образ Бога як Пастиря? Чи розпізнаю себе як вівцю в стаді Христової Церкви? Чи я тримаюся поруч, чи віддаляюся? Чи є в мені бажання бути поруч з Добрим Пастирем, чи я намагаюся впоратися з усім у життісамостійно?
Чи можу сказати: Господь - мій Пастир, Господь - мій Захисник, мій Улюблений, мій Господар, мій Провідник, мій Лікар? Ким є Бог для мене? Який образ Бога є мені найближчий?
Чи шукаю я в Ньому безпеки, опори, чи від Нього черпаю любов і надію? Як часто у своєму житті ми шукаємо цього в іншій людині, а коли не знаходимо, то розчаровуємося. І рано чи пізно ми мусимо розчаруватися, бо ніхто, крім Бога, не здатен дати нам любові, якої ми потребуємо. Святий Арнольд Янссен говорив: “Серце людини є занадто глибоким, широким, щоб могло його заспокоїти будь-яке створіння!”
Парадоксально, в нашому житті трапляється так, що коли ми втрачаємо те, до чого були сильно прив'язані, на що покладали великі надії, тоді в нас з'являється місце для Бога. І коли ми дозволяємо Богові це зробити, Він наповнює нас Собою. Коли Він заповнює ці порожні місця в нас, тоді ми можемо вигукнути разом з псалмоспівцем: «Господь – мій пастир».
На даний момент ми переживаємо темряву війни, майже всі ми чуємо сигнали повітряної тривоги, які викликають у нас страх і відчуття, що наше життя в небезпеці. Це реальність, від якої ми не можемо втекти. Але в той же час, чим більше турбуюся про поглиблення моїх стосунків з Ісусом - Добрим Пастирем - тим більше з’являється миру, довіри і безпеки в моєму серці. Це випливає з переконання, що Він зі мною. Що б не трапилося, Він наглядає за цим. Коли ввіряю себе Доброму Пастирю, то приходить впевненність, що Він завжди бажає мені добра, і що б Він не допустив в моєму житті, це буде для мене добре. Ось чому за псалмоспівцем можу повторювати, що я не боюся йти через темну долину, бо знаю, що немає такої темряви, в якій би Він не був присутній. У моєму житті немає таких місць, де б Його не було.
В особистій розмові з Богом поговоримо з Ним про стан нашого серця, про почуття і думки, які з’вляються в нас, коли читаємо цей Псалом. Просимо, щоб Дух Святий допомагав нам будувати особисті стосунки з Ісусом, як Пастирем, Провідником, Улюбленим, Захисником. Просимо про благодать глибокої довіри до Господа в кожному моменті життя.
«Якщо я молюся, я переживаю за цю дитину», — зауважує у катехизі с. Юлія Заводовська зі Згромадження Сестер від Ангелів у м. Вінниці та заохочує батьків і тих, хто навчає у закладах освіти: «Наслідуймо ангелів-охоронців, які допомагають і оберігають. Покликання вчителя — провадити дитину до Бога, помічаючи її маленькі вчинки та реагуючи на певні ситуації».
«Той, хто зумів пояснити, у чому полягає природа Божої ласки, описує на фізичному рівні, як він тілесно переживав біль і гріхи, у яких упізнав розпусних подруг. Але разом із тим з’являється стриманість, у якій він побачив Пресвяту Діву Марію», — про Боже провидіння у книзі «Сповідь» святого Августина говорить у своїй катехизі отець Олег Кіндій, священник парафії святих Володимира та Ольги УГКЦ, викладач богослов’я Українського католицького університету у Львові.
Християнська традиція говорить про трьох головних ворогів духовного життя - світ, плоть і диявол, однак ці поняття важливо правильно розуміти. Світ - це не Боже творіння, яке є добрим, а спосіб мислення, що ставить на перше місце успіх, гроші, комфорт, престиж і людське визнання, змушуючи людину жити так, ніби Бога немає. Плоть - це не людське тіло, а наша поранена гріхом природа, яка схиляє нас ставити власні бажання вище за правду, любов і Божу волю. Саме тому Отці пустелі вчили не боротися з тілом, а приборкувати пристрасті, вчитися посту, стриманості, смиренню та внутрішній свободі. Святий Антоній Великий, авва Мойсей, Макарій та інші пустельники добре знали, що справжня духовна боротьба починається не з осудження світу навколо, а з чесного погляду на власне серце.
Чим відрізняється перша заповідь в законі від нової, що дав Ісус? Священник УГКЦ о. Іван Держило, відповідальний за євангелізацію у Бучацькій єпархії, у продовження циклу "Заповіді це обіцянки" запрошує звернути увагу в цій катехизі на те, як говорить Ісус. Катехит пояснює: "Коли ми почнемо виконувати перше - "слухай Ізраїлю", Бог подарує благодать любити, як наслідок слухання. Якщо ми змогли би отримати благодать "любити Господа всім серцем", це було б виконання усього закону".
Свята Моніка стала покровителькою матерів, які невпинно моляться за своїх дітей, бо її власне життя стало свідченням сили непохитної віри. В ефірі Радіо Марія отець Микола Бєлічев розповідає, як своїм прикладом, молитвою і терпінням свята Моніка привела до Бога свого сина Августина та чоловіка Патрикія.
Молитва слухачів в прямому ефірі. 
В ефірі Радіо Марія богослови Католицької Церкви передають навчанння Церкви. 
Щоденна програма директора Радіо Марія: коментар Євангелія дня, новини церковного та суспільного життя. 
Молитва Літургії годин або молитва псалмів в західній традиції 
Молитва Церкви до Діви Марії 
Бесіди з Кардиналом Любомиром Гузаром 
найкращі зразки духовної літератури 
Свята Служба західного обряду 
Молитва до Божого Милосердя в прямому ефірі Радіо Марія. 
передача про святих Католицької Церкви 
пояснення Біблії та правд віри для дітей