Як отримати відповідь на свою молитву? Про це говоримо з пастором церкви Ісуса Христа в Тернополі Ігорем Білорусом.
1. Віра. "І як вони до народу прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним, і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду. Я його був привів до учнів Твоїх, та вони не могли вздоровити його... Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи! Ісус же йому відказав: Щодо того твого "коли можеш", то тому, хто вірує, все можливе! Зараз батько хлоп’яти зі сльозами закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!. А Ісус відповів: "О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!" Потому Ісус погрозив йому, і демон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!... Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: Чому ми не могли його вигнати? А Він їм відповів: Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: Перейди звідси туди, то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!" Вiд Матвiя 17:14-20
Віра - це підстава того, чого сподіваєшся і доказ небаченого. Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду. До Євреїв 11:1,6
По чому видно, що людина має віру? "Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, і тремтять. Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва?" Якова 2:15-20
2. Наполегливість. "І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом, говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився. У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника! Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся, але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені. І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний? А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них? Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону!Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?" Вiд Луки 18:1-8
3. Вдячність. "І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека. І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами! І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились... Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога. І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був... Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев’ять же де? Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця? І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!" Вiд Луки 17:12-19
Наталія Галущак, редакторка та ведуча Тернопільської студії про неділю сліпонародженого — це шоста неділя після Пасхи у східній християнській традиції. Вона присвячена євангельській розповіді про зцілення Христом чоловіка, який був сліпим від народження.
Ревність у служінні — це тонка межа між щирим духовним запалом та небезпечним вигоранням або гординею. У християнському контексті ревність (або ревнощі) визначається як палке бажання прославити Бога, прислужитися спільноті або досягти високої мети, - у програмі тему розкриває ієромонах згромадження Найсвятішого Ізбавителя УГКЦ отець Василь Іванів.
Діва Марія у християнстві вшановується як Богородиця, тобто Та, що народила у плоті Ісуса Христа. Її особливе місце ґрунтується не на власній божественності, а на її участі в Божому задумі спасіння - більш детально у програмі говоримо з монахом згромадження Найсвятішого Ізбавителя отцем Василієм Іванівим.
Отець Теодор Дутчак, ЧСВВ УГКЦ у програмі говорить про отця Августина Волошина — одну з найвизначніших постатей українського Закарпаття ХХ століття. Він поєднав у собі служіння священника, педагога, науковця, політика та громадського діяча. Його життя стало прикладом праці для народу, захисту української культури й боротьби за духовне та національне відродження Закарпаття.
Отець Василь Іванів, згромадження Найсвятішого Ізбавителя, УГКЦ - Воскресіння Ісуса Христа — це центральна подія християнського віровчення, яка перетворює трагедію розп’яття на тріумф життя над смертю. Без цієї події, як писав апостол Павло, «віра наша марна».