"Якщо я навернуся, плюньте мені в очі!" - катехиза про блаженного Гонората Козьмінського

Майбутній блаженний походив з побожної родини. Однак у молодому віці під впливом невіруючих друзів, а особливо після смерті батька і втрати перспективи власної кар’єри, пережив глибоку кризу віри. Потрапивши у в’язницю за антиросійські переконання, він навернувся і після звільнення вирішив своє життя присвятити Богу. Коли царська влада скасувала монастирі, заборонила священникам проповідувати та приймати нових членів до монастиря, отець Гонорат продовжував свою душпастирську діяльність підпільно. У сповідальниці він заохочував молодих людей до богопосвяченого життя. Таким чином створив 26 чернечих згромаджень, більшість з яких існує дотепер. Його послідовниці, сестри - монахині, ходили у світському вбранні, працювали у державних закладах. Дякуючи своїй єдності з Богом, вони давали людям, серед яких працювали, можливість відчути Божу присутність. О. Гонорат Козьміковський помер 1916 року, беатифікований папою Іваном Павлом II у 1988 році.