"Хрещення без духовності - парадокс!", - о.Леонід Міхалець

Хрещення без духовності приводить до віри релігійної, без досвідчення Святого Духа, який веде до Ісуса Христа та будує відносини з нашим Господом. "Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися."(до Гал.3:27) Апостол Павло стверджує про повноту осягнення Таїнства Хрещення. Часто ідучи до храму ми несвідомо переживаємо Літургію, вже будучи охрещенними. Що нам заважає?

Досвідчення Церкви, яке триває більше 2000 років, вказує на те, що труднощі і негаразди у житті людини траппляються через те, що людина "не вдягнулась в Ісуса Христа" у своїй свободі, не сталась "новою" людиною. Священник зауважує, що перед хрещенням, якщо людина є дорослою, має пройти, як мінімум протягом року, катехуменат, що є підготвкою та означає з грецької κατηχούμενος "навчання", коли людина відкрита на Бога. Але тому передує ще прекатехуменат, тобто євангелізація, проголошення доброї новини, яке завершується рішенням особи на обряді Обрання "я хочу бути віруючим" та записуванням імені у книгу Церкви, через яку Бог говорить, що ти є вибраний. У цей період Бог досліджує серце, людині важливо почути: 

1) Бог тебе любить, 
2) ти є грішник, 
3) Ісус тебе спас,
4) Церква - місце, де звершується спасіння,
5) Святий Дух веде тебе до Ісуса.

Благодаттю Божою людину оживляє Дух Святий та вдягає в Ісуса Христа під час Хрещення після часу катехуменату, в якому Церквою передається людині віра, що спирається на три стовпи: слухання Слова Божого, єднання у спільноті Церкви, формування живої віри через участь у Євхаристії. 
"Новохрещений, прийнявши Таїнство, має ділитися вже пережиттям Ісуса померлого та воскреслого з іншими, досвідчуючи це в своєму власному житті", - говорить отець Леонід.