"Хрещення без духовності - парадокс!", - о.Леонід Міхалець

Хрещення без духовності приводить до віри релігійної, без досвідчення Святого Духа, який веде до Ісуса Христа та будує відносини з нашим Господом. "Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися" (Гал.3:27). Апостол Павло стверджує про повноту осягнення Таїнства Хрещення. Часто ідучи до храму ми несвідомо переживаємо Літургію, вже будучи охрещеними. Що нам заважає?

Досвідчення Церкви, яке триває більше 2000 років, вказує на те, що труднощі і негаразди у житті людини трапляються через те, що людина "не вдягнулась в Ісуса Христа" у своїй свободі, не сталась "новою" людиною.

 Священник зауважує, що перед хрещенням, якщо людина є дорослою, має пройти, як мінімум протягом року, катехуменат, що є підготовкою та означає з грецької κατηχούμενος "навчання", коли людина відкрита на Бога. Але тому передує ще прекатехуменат, тобто євангелізація, проголошення Доброї Новини. У цей період Бог досліджує серце людини. Їй важливо почути, що:

1) Бог  її любить,

2) вона є грішником,

3) Ісус її спас,

4) Церква - місце, де звершується спасіння,

5) Святий Дух веде її до Ісуса.

Прекатехуменат завершується рішенням особи "я хочу бути християнином - віруючим".

Катехуменат, тобто безпосереднє приготування до Таїнства Хрещення розпочинається Обрядом Обрання та записуванням імені у книгу Церкви, через яку Бог говорить, що ти є вибраний, щоб стати дитиною Бога і ввійти в спільноту віруючих – Церкву.

Під час катехуменату Церква передає людині віру, що спирається на три стовпи: слухання Слова Божого, єднання в спільноті Церкви, досвідчення і формування живої віри  через пізнання святих обрядів Євхаристії. Слухання слова Божого  і катехиз веде до пізнання того в що вірить християнин і як має чинити, весь час благодаттю Божою переходячи від старої до нової людини

У Хрещенні Дух Святий вдягає людину в Ісуса Христа та дає їй нову природу.

Потім наступає останній період катехуменату,- містагогічний, тобто коли новоохрещенний вже ввійшов через прийняття Таїнства Хрещення в Пасхальну тайну – Смерть і Воскресіння Христа і живе нею, ділячись з іншими, - говорить о. Леонід.