Слухати Радіо

Зараз в ефірі

16:45

Дитяча молитва

В ефірі

Розарій

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з Катедри св. Олександра (Київ)

19:00

Молитовна лінія

20:00

Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)

21:00

Вечірній ефір

22:00

Катехиза

22:40

Житія святих

23:00

Акафист

23:40

Святий дня

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

00:00

Розарій

00:30

Катехиза

01:10

Недільні читання

01:40

Духовні читання

02:00

Непісні розмови

02:50

Біблійні читання

03:00

Меса

03:40

Розарій

"Дивитися війну по телевізору було страшніше чим в реальності. Тут я почуваюся спокійніше, бо роблю те, що треба", - отець Михайло Прокопів

Поділитись з друзями
У програмі Люди Справи капелан військового шпиталю, отець Михайло Прокопів, РКЦ. "Зосередьте свою увагу сьогодні на житті, щирості перед Богом, щоб радіти та плакати перед Ним. Діліться з Гоподом усим, що для Вас важке та незрозуміле. Будьте щирими та намагайтеся уникати відчуття самотності".
Протягом 25 років я працював у Польщі. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення прийняв рішення повернутися на Батьківщину. Зауважу, люди в Польші сильно хвилюються через російське вторгнення, адже пам'ятають про Другу світову війну. На початку березня 2022-го, після змістовної розмови з єпископом, я вирушив в Україну, - розповідає капелан Михайло Прокопів. 

Мені вдалося домовитися з волонтерами та з ними приїхати в Україну. Перетнувши кордон я побачив багатокілометрові затори біженців. Вразила згуртованість Українців, які встановлювали блокпости біля кожного села та містечка. Дійсно страшно стало коли проїзджали Вінницю, тоді окупанти обстріляли аеродром. 

В Польші війна відчувалася страшніше. Адже по телебаченню ми бачили страшні новини. Тут легше - бо я на місці та займаюся тим, чим потрібно. Тут я почуваюся спокійніше. Зауважу, що проживати тяжкий період війни мені допомагає спільнота та спілкування з колегами, вірянами, військовослужбовцями. Співпраця дуже зближує з людьми. Чим ближче до війни - тим ближче солідарність один між одним.

Кожен із захисників у шпиталі - це окремий світ, адже кожен переживає по своєму тяжке поранення. Виникають різні запитання на які часто нелегко надати відповіді.

Міжконфесійний діалог. У шпиталі, де ми працюємо, на поличці лежать Біблія, Коран та Талмуд. Ми часто молимося разом з Протестантами та Православними християнами, які приходять сюди.

Обмежте час новин. Адже ми не можемо повністю бачити картину ситуації, але маємо берегти себе від інформаційного отруєння.

Близько 30 національностей, представники яких воюють за Україну, я зустрів особисто. Часто це люди, які мають досвід війни в Грузії, Югославії, Іраку, тощо. Вони свідчать, що ніде не було так страшно, як тут. Це люди переконання, які вирішили стояти на стороні правди.

Один між одним шукайте те, що нас єднає, а не розділяє. Одна із цілей ворога - розділити нас один між одним. Ми, капелани, маємо однакового кольору шеврони: протестанти, православні, католики.

Про важливість діалогу. Часто ми не маємо інформації про співрозмовника та видумуємо багато. Тому важлимво більше зустрічатися в реальному житті та спілкуватися один із одним. У моїй сімї є представники різних конфесій, але ми зустрічаємося та спілкуємося. В різноманітності наше багатство.

Як ми можемо допомогти?
Є два дні на рік коли я не можу щось змінити - це вчора та завтра. Є тільки сьогодні. Рекомендую не переживати на перед та не міркувати багато про минуле, щоб не перетягувати нещастя в майбутні покоління. Намагайтеся щось змінити та зробити сьогодні. Мені допомагає в цьому служба Богжа, утрення.

У Слові Божому написано шукайте і знайдете... цим маємо керуватися.

Зосередьте свою увагу сьогодні на житті, щирості перед Богом, щоб радіти та плакати перед Ним. Діліться з Гоподом усим, що для Вас важке та незрозуміле. Будьте щирими та намагайтеся уникати відчуття самотності.

Капелан військового шпиталю, отець Михайло Прокопів, РКЦ.

Слухати інші програми зараз



Відгуки

Де знайти підтримку під час випробувань? - відповідає брат Микола Орач.

Де знайти підтримку під час випробувань? - відповідає брат Микола Орач.

"Все, що відбувається навколо можна порівняти із хвилями, які накривають людину. Опору, підтримку, настанову та втіху, ми можемо віднайти в Слові Божому, Службі Божій, сповіді, молитві та дотриманні інформаційної гігієни". Про мир та спокій під час випробувань розповідає брат-францисканець Микола Орач. Парафія Преображення Господнього м. Бориспіль.
"Говоріть із Богом про свої рани, адже через них Він хоче вилікувати вашу душу", — отець Станіслав Свурка

"Говоріть із Богом про свої рани, адже через них Він хоче вилікувати вашу душу", — отець Станіслав Свурка

Про убогість духом розповідає настоятель парафії Пресвятої Діви Марії з гори Кармель, смт. Томашпіль, модератор руху Назаретських родин, отець Станіслав Свурка.
Навчання церковному співу триває все життя, - отець Руслан Грех

Навчання церковному співу триває все життя, - отець Руслан Грех

"Через професійне виконання піснеспівів люди знайомляться з цінностями Церкви". Про церковний спів та його якість розповідає священник парафії Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ, Львів (Сихів), отець Руслан Грех.
"Тренуйте зустріч із Богом, щоб не ціпеніти перед майбутнім", - брат Микола Орач

"Тренуйте зустріч із Богом, щоб не ціпеніти перед майбутнім", - брат Микола Орач

"Самотність дуже шкодить на шляху побудови близьких відносин із Творцем. Саме у спільноті можна віднайти розуміння, що я не сам і Бог зі мною." Про страх перед майбутнім розповідає брат-францисканець Микола Орач. Парафія Преображення Господнього м. Бориспіль.
Просіть у Бога конкретного знаку, щодо покликання, - отець Віктор Білоус

Просіть у Бога конкретного знаку, щодо покликання, - отець Віктор Білоус

"Під час паломництва я отримав відповідь: "Не шукай те, що ти хочеш, а те, що хоче Він і проси у Бога про знак", - ректор, вихователь Вищої Духовної Семінарії Святого Духа в м. Городок, отець Віктор Білоус.