Єдність чи розбрат? Два шляхи розвитку людини та країни що призводять до різних результатів

"Ісус говорить, щоб ми перебували в єдності - тоді всі зрозуміють, що ми Його учні. Книга Буття інформує, що Бог побачив важливість бути людині не одній та створив Єву. Тобто природа Бога - віддавати Себе іншим і такий приклад нам продемонстрував Ісус Христос віддавши себе за увесь світ. А диявол спокушує людину через первородний гріх, розділяє та вселяє розбрат між людьми.


Людина втратила можливість цілісного бачення дійсності та правди.


Раніше сімейні пари жили набагато бідніше ніж ми сьогодні, але народжували та виховували 4-ри та більше дитини. Сьогодні, люди переживають та прораховують однієї народження дитини, щоб можна було забезпечити її матеріально. Тут людина сама шукає своїх способів виживання та мало довіряє Богу.


Колективний егоїзм. Ми сьогодні переживаємо війну, як наслідок колективного егоїзму країни, яку бентежать імперські амбіції та расистські ідеї. Ненависть російської федерації до іншого народу схожа з ненавистю нацистів до Євреїв. Тобто тут одне суспільство викриває дійсність для поневолення інших.

Ми читаємо в Біблії, що Бог посилає потоп до якого призвело гріховне життя людей. І коли ковчег зупиняється на горах то Бог утворює союз знаком якого стає веселка. Він знову дає шанс людям почати спочатку.

Жертва Ісуса Христа - це ще одна можливість людині примиритися з Богом. Людина не завжди розуміє навіщо боротися за єдність. Навіть в умовах війни ми сваримося та пропагуємо руйнівну ненависть, яку Бог буде обмежувати.

Багато є причин розладу, що проявляються через зло, ненависть, обман. Але Господь дає нам почуття гідності, щоб ми могли бути вище усіх проявів зла.

Якщо ми хочемо існувати далі то єдність між народами має відбудовуватися. Але сьогодні ми бачимо що навіть ООН, яка має бути гарантом єдності, стає жертвою маніпуляцій в догоду однієї з країн через право вето. Проблема в тому, що людина не може бути гарантом свого миру. Христос у такому випадку говорить: Мир Мій даю вам. Жертва на хресті демонструє нам втручання Бога в історію людства, щоб людина могла відчути силу пробачення між людьми та державами. Сам Бог практикує єдність із нами та перший іде на зустріч закликаючи до миру між державами.


Порушення рівноваги від якої страждає світ має причини в людині, яка хоче зайняти місце Бога. Немічна та грішна особа робить те, що не хоче і не робить те, що потрібно. Про це пише Апостол Павло. Тому людина страждає сама в собі, її приваблює матеріалізм і вона нехтує шкідливими наслідками такого мислення. Тут людина знову намагається створити рай на землі - це утопія, що призведе до численних жертв.


Людина має визнати свою слабкість. Кожна людина є неповторна та має враховувати потреби інших людей.

Зусилля людини побудувати рай на землі завжди закінчувався трагедією та численними жертвами. Нажаль людство ще не усвідомило цього, - отець Міхал Бранкевич