Ангел Господній
Розарій
Літургія Східний обряд
Пісня Перемоги
Коронка до Божого Милосердя
Молитовна лінія
Дитяча катехиза
Обережно, магія!
Дитяча молитва
Дитяча катехиза
Розарій
Літургія годин (Бревіарій)
Св.Літургія з костелу св. Станіслава єпископа та мученика (Городок)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Житія святих
Акафіст
Святий дня
Навідуючись у конкретні епохи та спільноти християн, ми можемо дізнатися про історію Літургії. У цій та наступних програмах ми спробуємо віднайти ключ до ювілеїв.
У стародавньому юдаїзмі ювілейний рік (його називали роком yōbēl, «козла», оскільки свято проголошувалося звуком козячого рогу) оголошувався священним. У цей період Закон передбачав, що раби можуть вийти на свободу, а закладена земля могла повернутися її колишнім власникам. Ювілейний рік зазвичай відзначався кожні 50 років.
У християнську еру, після першого ювілею у 1300 році, Папа Боніфацій VIII встановив частоту святкування ювілею кожні 100 років. Після прохання народу Риму до Папи Климента VI (1342) частоту було зменшено до кожні 50 років.
У 1389 році, на згадку про кількість років життя Христа, Папа Урбан VI вирішив встановити ювілейний цикл кожні 33 роки та призначив ювілей у 1390 році.
У 1425 році Папа Мартін V відсвяткував новий ювілей, вперше відкривши святі двері в базилиці Святого Йоанна на Латерані.
Останнім, хто святкував ювілей у 50-річному циклі, був Папа Миколай V у 1450 році. Папа Павло II остаточно встановив міжювілейний період до 25 років, а в 1475 році Папа Сікст IV відсвяткував Священний рік. Відтоді звичайні ювілеї проводилися через рівні проміжки часу.
Отець Костянтин Морозов з ордену Братів Менших Капуцинів, м. Київ.В ефірі брат-капуцин Леонід Міхалець, священник римсько-католицької парафії у місті Красилів. Темою катехитичної науки є протиставлення християнського персоналізму сучасному індивідуалізму. Головна думка отця Леоніда полягає в тому, що кожна людина покликана стати дитиною Божою і увійти в життя Бога – а це можливо лише через любов. Християнський персоналізм, на його думку, не знецінює особистість, але навпаки – розкриває її гідність у спільноті та у взаєминах любові з Богом та ближніми.
У програмі отця Віталія Козака розглядається тема чутливості, інтуїції та внутрішньої цілісності жінки. Саме ця остання якість, як наголошує священник, і є проявом так званого «жіночого генія». Автор звертає увагу на приклади святих жінок, які зуміли повноцінно розкрити та втілити ці риси у своєму житті. На його думку, в сучасному світі особливо важливо, щоб жінка не втратила своєї жіночності та духовної глибини.
З дітьми потрібно говорити про віру серйозно — так само, як і з дорослими. У катехезі сестра Юлія Заводовська зі Згромадження Сестер від Ангелів (м. Вінниця) ділиться порадами, як доступно й водночас глибоко вести розмову з дітьми про ангелів.