Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Вечірній ефір
Катехиза
Слово на кожен день
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Школа лідерства
Духовні читання
Катехиза
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Біблійні читання
Молитва
Дитяча катехиза
Голос народу, голос Божий
Меса
Дитяча катехиза
Сьогодні ми відзначаємо ювілей молодіжного центру «Дон Боско» в Одесі. Це 25 років служіння, виховання, присутності, молитви й щоденної праці з дітьми та молоддю.
Часом, коли ми довго працюємо у спільноті, в певній організації, здається, що всі вже знають, хто ми є. Але, можливо, саме зараз – у ювілейний рік – варто знову розповісти історію. Бо ця передача – це моє велике «дякую» кожному, хто став частиною цієї дороги.
Ми – салезіянська родина. Наше згромадження було засноване у XIX столітті святим Джованні Боско – священником, педагогом, наставником молоді. Саме він створив запобіжну систему виховання – метод, у якому виховання ґрунтується на довірі, на попередженні зла, а не на покаранні. Він вірив у молодь і бачив у ній майбутнє. Дон Боско виховав багатьох святих, зокрема – святого Домініка Савіо. І сьогодні його дух присутній у 137 країнах світу, де салезіяни працюють з молоддю – у школах, парафіях, інтернатах, центрах реабілітації, радіо та видавництвах.
В Одесі все почалося завдяки отцю Тадеушу Хопе. Він приїхав у 1968 році з Вільнюса – на прохання парафіян храму Святого Петра, що довгий час залишався без священника. В умовах радянського тиску, коли не можна було відкрито говорити про Бога, отець Хопе служив тихо, але щиро. Він зумів оживити парафію, навіть збільшити кількість віруючих. А після здобуття незалежності України запросив до Одеси співбратів-салезіян.
Із часом, у 1999 році, ми придбали приміщення старого дитячого садка «Золотий ключик» від заводу «Краян». І саме там розпочав діяльність наш ораторій. Офіційно – з 2008 року. Але задовго до цього ми вже були там, серед молоді, яка сама «облюбувала» цю територію. Першим керівником став отець Віталій Кривицький – сьогодні вже єпископ. З гітарою в руках, як справжній послідовник Дона Боско, він виходив до молоді, співав, говорив з ними, був поруч – саме таким і має бути пастир.
Сьогодні наш центр – це не просто місце для дозвілля. Це простір безпеки, довіри, підтримки. Навіть під час війни ми не припинили працювати. Ми допомагаємо, виховуємо, підтримуємо серцями й руками. Сюди приїзджає молодь з Одеси та інших міст України – і ми з радістю приймаємо кожного.
25 років – це не лише час. Це покоління дітей, які стали дорослими, це виклики, радощі, випробування, війна, служіння. Це сім’я. Сім’я Дон Боско в Одесі.
Дякую кожному, хто стоїть поруч. І нехай Господь дарує нам ще багато років вірного служіння
Співпрацівниця і вихователька ораторію - Олена Пономаренко
У програмі «У Ваших намірах» отець Андрій Немченко розповідає про традицію днів духовної віднови, які зазвичай відзначають у перший четвер, п’ятницю та суботу кожного місяця. Ця практика пов’язана з особливим вшануванням Євхаристії, Пресвятого Серця Ісуса та Непорочного Серця Марії. Водночас священник наголошує, що зовнішні форми не мають стати порожнім ритуалом. Отець Андрій застерігає: важливо не лише дотримуватись умов, але й не втратити головного - глибини особистої віри. «Головна умова духовних практик - це любити молитву і Таїнства», – підкреслює він.
Літо — це «гаряча» пора паломництв до відпустових місць.
У програмі «У Ваших намірах» отець Андрій Немченко ділиться роздумами про традицію паломництв.
Священник зауважує, що першим паломником в історії людства можна вважати Авраама — адже саме він, почувши голос Бога, вирушив у незнане, довірившись повністю Його Провидінню.
Отець Андрій також розмірковує над значенням слів «паломник» і «прочанин», підкреслюючи духовний зміст цих понять.
Маючи багаторічний досвід участі в піших прощах — до Бердичева, Чечельника та інших санктуаріїв — отець Андрій переконаний: хоча б раз у житті варто пройти пішки цей шлях. Бо паломництво — це не лише подорож у просторі, а насамперед шлях віри, довіри та особистої зустрічі з Богом.