Прагнення світу спрямовані передусім на гроші та майно. Він собі думає, що за них можна купити щастя. Учень Христа знає, що хоч земні блага теж є Божим даром, він також знає,
що вони оманливі і скороминущі. Він знає Господнє Слово: «Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!» (Мк 10,23).
Ісус заохочує прийняти рішення: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать, і де злодії підкопують і крадуть, а збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа
не нищать, і де злодії не підкопують і не крадуть. Адже де твій скарб, там буде і твоє серце.
Задля цього кажу вам: не журіться про своє життя, що будете їсти або що будете пити, ні про своє тіло, у що одягнетеся. Хіба душа не більша за їжу, а тіло — за одяг? Погляньте на птахів небесних, які не сіють, не жнуть і в клуні не збирають, та ваш Небесний Отець годує їх; хіба ви не цінніші від них?
Хто ж із вас, турбуючись, може додати до свого росту хоч один лікоть? І чого про одяг турбуєтеся? Погляньте на польові лілеї, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; та кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не одягався так, як одна з них. Якщо ж польову траву, яка сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не краще одягне вас, маловіри? Тож не журіться і не говоріть: Що будемо їсти? Або: Що будемо пити? Чи: У що зодягнемося? Адже цього всього язичники шукають. Бо ж знає ваш Отець Небесний, що цього всього потребуєте. Шукайте перш за все Царства Божого і Його праведності, а це все вам додасться» (Мт 6,19–21; 25–33).
Всебічне умертвлення
Мудрість – триматися подалі від духа світу
Мудрість, як сказано в Святому Письмі, є не в тих, хто веде зручне життя в достатку, хто виконує усі забаганки своїх пристрастей та чуттів. «І ті, хто живе по-тілесному, догодити Богові не можуть» (Рим 8,8).
Всі ті, які належать Христу, Втіленій Мудрості, розпинають свою плоть з її пожаданнями і постійно носять у своєму тілі умертвлення Ісуса. Тож для того, щоб мати Втілену Мудрість, Ісуса Христа, ми мусимо вправлятися в умертвленні і відмовляти світові та самим собі.
Якщо комусь уділяється Мудрість, то вона хоче не половинчастого умертвлення, зречення на декілька днів, а всебічного і постійного умертвлення, яке є водночас мужнім і поміркованим.
Зречення
Щоби досягнути мудрості, спершу ми маємо зректися благ цього світу: або по-справжньому, як робили апостоли, учні і перші християни і як це досі роблять монахи — це робиться найшвидше, є найкращим і також найпевнішим засобом для досягнення мудрості; або ми повинні принаймні відв’язати своє серце від благ, володіти ними так, ніби ми їх не маємо, в жодному разі ми не повинні бути занадто жадібними до них, журитися про те, як їх зберегти, чи скаржитися або впадати в нетерплячку, коли їх втрачаємо. Звичайно, здійснити це дуже складно.
Жодних поступок духові світу
Слід припинити позірно вірити у хибні принципи світу і йти за ними. Не можна мислити як люди світу, як вони говорити і поводитися. Їхнє вчення так протиставлене вченню Втіленої Мудрості, як темрява світлу чи смерть життю. Ретельно перевіряйте їхні почуття та слова, бо вони зле думають і зле говорять навіть про найвищі істини. Правда, вони не брешуть відкрито, але маскують брехню під видом правди. Звісно, вони не повчають безпосередньо робити гріхи, проте вони подають їх як чесноти, як щось миле або щось байдуже чи таке, що не має жодних наслідків. Саме у цій спритності, якої світ навчився у демона, щоб перетворювати огидність гріха і спокуси, полягає те зло, про яке св. Йоан говорив: «...Весь світ перебуває в злі» (1 Йн 5,19), і нині ще більш, ніж будь-коли.
Напередодні 33-денного приготування до посвячення себе Діві Марії ми дізналися про живе свідчення від військового Олександра Букатюка, який, керуючись власною волею, посвятив себе Богородиці і сьогодні в ефірі Радіо Марія ділиться плодами, які зазнав на власному досвіді через це посвячення.
Два військові табори розташовані один навпроти одного; нам слід прийняти рішення, до котрого ми примкнемо. Ми хочемо бути на стороні Христа чи на боці Сатани?
Ісус каже: «Ніхто не може служити двом панам, оскільки, або одного зненавидить, а другого любитиме, або одного триматиметься, а іншим знехтує. Не можете служити Богові й
мамоні» (Мт 6,24).
«Хто не зі Мною, той проти Мене, і хто зі Мною не збирає,
той розкидає» (Мт 12,30).
Святий Павло каже про обидва ворогуючі табори: «Учинки тіла очевидні, а саме: [перелюб], розпуста, нечистота, безсоромність, ідолослужіння, чародійство, ворожнеча, сварки, заздрощі, гнів, суперечки, розділення, єресі, злоба, пияцтво, гульня і тому подібне. Попереджаю вас, як і раніше попереджав: хто таке робить, Божого Царства не успадкує!
Плід же Духа — любов, радість, мир, довготерпіння, ласкавість, доброта, віра, лагідність, стриманість. На таких немає Закону!
А ті, хто є Ісуса Христа, вони розіп’яли своє тіло з його пристрастями та пожадливостями» (Гал 5,19–24).
Ми в дусі дивимося на нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Він закликає нас повністю віддати себе Йому через руки Його Пресвятої Матері; адже це найнадійніший і найгарніший шлях стати справжнім учнем Христа.
Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за Мною. Бо коли хто хоче спасти свою душу, той погубить її, а хто погубить свою душу заради Мене, той знайде її. Тому що яка користь людині, коли вона весь світ здобуде, а свою душу занапастить? Або що дасть людина взамін за свою душу? Адже Син Людський має прийти в славі Свого Отця з ангелами Своїми, і тоді Він віддасть кожному згідно з його ділами»
(Мт 16,24–27).
У цій програмі ми дізнаємося, як можемо “споглядати” таємниці Розарію в різних обставинах буденного життя, при цьому розпізнаючи волю Божу в нашому житті. Практична частина програми буде присвячена молитві Розарію за душі померлих, з духовним супроводом отця-францисканця Флоріана Кравенського, вікарія парафії Матері Божої Фатімської у м. Конотопі Сумської області.
Як так стається, що нам складно бути тихою людиною? Хто такі ‘блаженні тихі’, про яких говорить Ісус у Нагірній проповіді? І які чесноти допоможуть нам пізнати правдиву тихість? Ці питання розглянемо в продовження циклу катехиз про Блаженства разом з о.Григорієм Рассоленком, духовним отцем Вищої Духовної семінарії в м.Ворзелі Київсько-Житомирської дієцезії РКЦ.