Прагнення світу спрямовані передусім на гроші та майно. Він собі думає, що за них можна купити щастя. Учень Христа знає, що хоч земні блага теж є Божим даром, він також знає,
що вони оманливі і скороминущі. Він знає Господнє Слово: «Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!» (Мк 10,23).
Ісус заохочує прийняти рішення: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать, і де злодії підкопують і крадуть, а збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа
не нищать, і де злодії не підкопують і не крадуть. Адже де твій скарб, там буде і твоє серце.
Задля цього кажу вам: не журіться про своє життя, що будете їсти або що будете пити, ні про своє тіло, у що одягнетеся. Хіба душа не більша за їжу, а тіло — за одяг? Погляньте на птахів небесних, які не сіють, не жнуть і в клуні не збирають, та ваш Небесний Отець годує їх; хіба ви не цінніші від них?
Хто ж із вас, турбуючись, може додати до свого росту хоч один лікоть? І чого про одяг турбуєтеся? Погляньте на польові лілеї, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; та кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не одягався так, як одна з них. Якщо ж польову траву, яка сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не краще одягне вас, маловіри? Тож не журіться і не говоріть: Що будемо їсти? Або: Що будемо пити? Чи: У що зодягнемося? Адже цього всього язичники шукають. Бо ж знає ваш Отець Небесний, що цього всього потребуєте. Шукайте перш за все Царства Божого і Його праведності, а це все вам додасться» (Мт 6,19–21; 25–33).
Всебічне умертвлення
Мудрість – триматися подалі від духа світу
Мудрість, як сказано в Святому Письмі, є не в тих, хто веде зручне життя в достатку, хто виконує усі забаганки своїх пристрастей та чуттів. «І ті, хто живе по-тілесному, догодити Богові не можуть» (Рим 8,8).
Всі ті, які належать Христу, Втіленій Мудрості, розпинають свою плоть з її пожаданнями і постійно носять у своєму тілі умертвлення Ісуса. Тож для того, щоб мати Втілену Мудрість, Ісуса Христа, ми мусимо вправлятися в умертвленні і відмовляти світові та самим собі.
Якщо комусь уділяється Мудрість, то вона хоче не половинчастого умертвлення, зречення на декілька днів, а всебічного і постійного умертвлення, яке є водночас мужнім і поміркованим.
Зречення
Щоби досягнути мудрості, спершу ми маємо зректися благ цього світу: або по-справжньому, як робили апостоли, учні і перші християни і як це досі роблять монахи — це робиться найшвидше, є найкращим і також найпевнішим засобом для досягнення мудрості; або ми повинні принаймні відв’язати своє серце від благ, володіти ними так, ніби ми їх не маємо, в жодному разі ми не повинні бути занадто жадібними до них, журитися про те, як їх зберегти, чи скаржитися або впадати в нетерплячку, коли їх втрачаємо. Звичайно, здійснити це дуже складно.
Жодних поступок духові світу
Слід припинити позірно вірити у хибні принципи світу і йти за ними. Не можна мислити як люди світу, як вони говорити і поводитися. Їхнє вчення так протиставлене вченню Втіленої Мудрості, як темрява світлу чи смерть життю. Ретельно перевіряйте їхні почуття та слова, бо вони зле думають і зле говорять навіть про найвищі істини. Правда, вони не брешуть відкрито, але маскують брехню під видом правди. Звісно, вони не повчають безпосередньо робити гріхи, проте вони подають їх як чесноти, як щось миле або щось байдуже чи таке, що не має жодних наслідків. Саме у цій спритності, якої світ навчився у демона, щоб перетворювати огидність гріха і спокуси, полягає те зло, про яке св. Йоан говорив: «...Весь світ перебуває в злі» (1 Йн 5,19), і нині ще більш, ніж будь-коли.
В програмі "У ваших намірах" говоримо з о.Міхалом Бранкевичем про навчання в школі. Священник бажає багато-багато радості усім під час навчального процесу та зауважує, даючи поради батькам: "Важливо підходити до процесу навчання не як до прикрого обов'язку. Під час навчання в школі дитина за допомогою батьків та вчителів має віднайти у собі таланти й здібності, Богом вже даровані, щоб розпізнати своє покликання для майбутнього життя".
«Якщо я молюся, я переживаю за цю дитину», — зауважує у катехизі с. Юлія Заводовська зі Згромадження Сестер від Ангелів у м. Вінниці та заохочує батьків і тих, хто навчає у закладах освіти: «Наслідуймо ангелів-охоронців, які допомагають і оберігають. Покликання вчителя — провадити дитину до Бога, помічаючи її маленькі вчинки та реагуючи на певні ситуації».
«Той, хто зумів пояснити, у чому полягає природа Божої ласки, описує на фізичному рівні, як він тілесно переживав біль і гріхи, у яких упізнав розпусних подруг. Але разом із тим з’являється стриманість, у якій він побачив Пресвяту Діву Марію», — про Боже провидіння у книзі «Сповідь» святого Августина говорить у своїй катехизі отець Олег Кіндій, священник парафії святих Володимира та Ольги УГКЦ, викладач богослов’я Українського католицького університету у Львові.
Свята Мати Церква наголошує на тісному зв’язку між святами Внебовзяття Пресвятої Діви Марії та Пресвятої Діви Марії Цариці. Особливу увагу цій таємниці приділяє святий Папа Пій XII в енцикліці Ad caeli Reginam (1954). Спробуємо заглибитися в цю догму через молитву Святого Розарію — Славні Таємниці — у духовному супроводі о. Флоріана Кравенського, вікарія парафії Матері Божої Ангельської у м. Конотопі Сумської області, щоб ще більше стати учасниками цієї таємниці.
Чим відрізняється перша заповідь в законі від нової, що дав Ісус? Священник УГКЦ о. Іван Держило, відповідальний за євангелізацію у Бучацькій єпархії, у продовження циклу "Заповіді це обіцянки" запрошує звернути увагу в цій катехизі на те, як говорить Ісус. Катехит пояснює: "Коли ми почнемо виконувати перше - "слухай Ізраїлю", Бог подарує благодать любити, як наслідок слухання. Якщо ми змогли би отримати благодать "любити Господа всім серцем", це було б виконання усього закону".