Отець Міхал Бранкевич продовжує коментувати Пастирську конституцію Gaudium et Spes (лат. Радість і надія), зосередившись, у конкретній програмі, на питанні відношення Церкви до політики, зокрема на проблемах війни і миру.
В 60-х роках минулого століття відбулась поляризація, протиставлення двох ідеологій: комуністичної, яка радше була псевдокомуністичною, різновидом соціалізму з владою пролетаріату та капіталістичної, яка спирається на право власності, а людські відносини базуються на залежності від майна. З'являється несправедливість з одного й іншого боку.
При цьому, комуністична ідеологія хоч і декларувала загальну рівність, насправді до влади прийшла обрана група людей. Слід пам'ятати, що Жовтнева революція була спонсорована певними масонськими джерелами із Західної Європи. І ми бачимо як цей світогляд негативно вплинув на розвиток Росії в духовному та економічному контексті.
Держава використовує конкретні закони для свого існування та для усунення різноманітних загроз, які можуть зруйнувати державний порядок.
Деякі ідеології переслідують Церкву, оскільки звинувачують її у незалежності від політики держави та підпорядкуванні Папі Римському.
Політика займається тим, щоб управляти державою в такий спосіб, щоб держава могла процвітати і захищати своїх громадян від небезпеки, гарантувати їм спокій і забезпечити виконання законів. На жаль, дуже часто політики намагаються здобути владу задля влади, не завжди для них найважливішими є людина і суспільство.
Війна - це злочин, у якому немає місця Богу. Не можна, в ім'я християнства, закликати людей знищувати інший народ, тільки тому, що він не має права існувати в цьому світі. Це нелюдська річ.
Мир - це відсутність війни. Але справжній мир може подарувати лише Ісус Христос, який досконало полюбив людину. В такому мирі немає місця страху, пожаданню, злу та жаху.
Отець Міхал Бранкевич
Чи є гріх, який Бог не може простити? Як допомогти близьким, які роками не сповідалися, та чому віра не є лише «особистою справою»? У катехезі на Радіо Марія єпископ Ян Собіло розкриває значення Божого милосердя як єдиного дієвого способу зцілення духовних ран та закликає кожного стати «носіями» для тих, хто духовно паралізований.
У цій програмі ви дізнаєтеся, що насправді означають слова Христа про Хліб життя, та як вони пов’язані з Пасхою, пустелею і досвідом віри. "Це запрошення відкрити глибший сенс Євангелія і зрозуміти, чому ми шукаємо Бога — з потреби чи з прагнення до справжнього життя", - отець Гжегож Вавжиняк, настоятель парафії святого Івана Павла II м. Рівне. Серія катехиз "До джерел нашої віри у Святій землі".
"Для віруючої людини смирення зростає саме з цього усвідомлення: без Бога я нічого не можу. Але це не принижує, навпаки — допомагає тверезо оцінювати себе, без переоцінювання власних можливостей, але й без їх применшення", - отець-кармеліт Санктуарію Матері Божої Бердичівської Рафал Мишковський.
У цій катехизі запрошуємо до роздумів про те, хто такі є "блаженні миротворці", про яких у нагірній проповіді говорить Ісус. Разом з о. Григорієм Рассоленком, духівним наставником Вищої Духовної семінарії у м.Ворзелі Київсько-Житомирської дієцезії РКЦ, розберемося у значенні та походженні слова "мир" та задумаємося, хто може назвати себе "синами Божими".
У катехезі на Радіо Марія отець Матеуш Годик розкриває значення терміну «нова євангелізація» та пояснює, чому Пресвята Діва Марія є найкращим прикладом і заступницею для сучасних християн у справі проповідування віри.