Отець Міхал Бранкевич продовжує коментувати Пастирську конституцію Gaudium et Spes (лат. Радість і надія), зосередившись, у конкретній програмі, на питанні відношення Церкви до політики, зокрема на проблемах війни і миру.
В 60-х роках минулого століття відбулась поляризація, протиставлення двох ідеологій: комуністичної, яка радше була псевдокомуністичною, різновидом соціалізму з владою пролетаріату та капіталістичної, яка спирається на право власності, а людські відносини базуються на залежності від майна. З'являється несправедливість з одного й іншого боку.
При цьому, комуністична ідеологія хоч і декларувала загальну рівність, насправді до влади прийшла обрана група людей. Слід пам'ятати, що Жовтнева революція була спонсорована певними масонськими джерелами із Західної Європи. І ми бачимо як цей світогляд негативно вплинув на розвиток Росії в духовному та економічному контексті.
Держава використовує конкретні закони для свого існування та для усунення різноманітних загроз, які можуть зруйнувати державний порядок.
Деякі ідеології переслідують Церкву, оскільки звинувачують її у незалежності від політики держави та підпорядкуванні Папі Римському.
Політика займається тим, щоб управляти державою в такий спосіб, щоб держава могла процвітати і захищати своїх громадян від небезпеки, гарантувати їм спокій і забезпечити виконання законів. На жаль, дуже часто політики намагаються здобути владу задля влади, не завжди для них найважливішими є людина і суспільство.
Війна - це злочин, у якому немає місця Богу. Не можна, в ім'я християнства, закликати людей знищувати інший народ, тільки тому, що він не має права існувати в цьому світі. Це нелюдська річ.
Мир - це відсутність війни. Але справжній мир може подарувати лише Ісус Христос, який досконало полюбив людину. В такому мирі немає місця страху, пожаданню, злу та жаху.
Отець Міхал Бранкевич
Напередодні Вербної неділі отець Гжегож Вавжняк запрошує слухачів заглибитися у витоки нашої віри, розглядаючи біблійні події входу Ісуса до Єрусалиму. У центрі роздумів — символіка покірного осляти, біблійні пророцтва про Месію та заклик до молитви за мир в Україні та на Святій Землі в часи військових випробувань.
У продовженні циклу «Заповіді блаженств» отець Григорій Рассоленко роздумує над словами Христа про милосердних і чистих серцем, відкриваючи їхню глибину у світлі Великого посту. Священник показує, як ці заповіді ведуть людину до щастя, поєднуючи справедливість, свободу і любов, яка походить від Бога.
У четвертій катехезі великого циклу про людину отець Віталій Козак говорить про смирення як внутрішню силу людини, яка прагне перевершити саму себе. Йдеться про спокусу контролю, втрату людського виміру у світі та про те, як сучасність намагається «усунути» смерть, зводячи її до технічної помилки.
Що насправді відбулося під час Благовіщення? У цій катехизі сестра Людмила від Бога Отця Милосердного розкриває глибоку таємницю приходу Бога на землю. Від історичних витоків свята до дивовижних наукових відкриттів про зв'язок матері й дитини — дізнайтеся, як подія в Назареті продовжує жити в кожному з нас сьогодні через молитву, Євхаристію та служіння ближньому.
Ця катехеза відкриває постать святого Максиміліана Марія Кольбе як людину, близьку до кожного з нас — не «супергероя», а того, хто повністю довірився Богові. Через його життя, служіння і мученицьку смерть ми бачимо, що святість народжується з відданості Христу в щоденності.