Отець Міхал Бранкевич продовжує коментувати Пастирську конституцію Gaudium et Spes (лат. Радість і надія), зосередившись, у конкретній програмі, на питанні відношення Церкви до політики, зокрема на проблемах війни і миру.
В 60-х роках минулого століття відбулась поляризація, протиставлення двох ідеологій: комуністичної, яка радше була псевдокомуністичною, різновидом соціалізму з владою пролетаріату та капіталістичної, яка спирається на право власності, а людські відносини базуються на залежності від майна. З'являється несправедливість з одного й іншого боку.
При цьому, комуністична ідеологія хоч і декларувала загальну рівність, насправді до влади прийшла обрана група людей. Слід пам'ятати, що Жовтнева революція була спонсорована певними масонськими джерелами із Західної Європи. І ми бачимо як цей світогляд негативно вплинув на розвиток Росії в духовному та економічному контексті.
Держава використовує конкретні закони для свого існування та для усунення різноманітних загроз, які можуть зруйнувати державний порядок.
Деякі ідеології переслідують Церкву, оскільки звинувачують її у незалежності від політики держави та підпорядкуванні Папі Римському.
Політика займається тим, щоб управляти державою в такий спосіб, щоб держава могла процвітати і захищати своїх громадян від небезпеки, гарантувати їм спокій і забезпечити виконання законів. На жаль, дуже часто політики намагаються здобути владу задля влади, не завжди для них найважливішими є людина і суспільство.
Війна - це злочин, у якому немає місця Богу. Не можна, в ім'я християнства, закликати людей знищувати інший народ, тільки тому, що він не має права існувати в цьому світі. Це нелюдська річ.
Мир - це відсутність війни. Але справжній мир може подарувати лише Ісус Христос, який досконало полюбив людину. В такому мирі немає місця страху, пожаданню, злу та жаху.
Отець Міхал Бранкевич
В ефірі Радіо Марія представниця видавництва "Святого Павла" у м.Львові Юлія Берт презентувала нові книги польського кардинала Гжегожа Рися "Дорога Світла" та "Візьми і слухай. Як почути Біблію". Автор заохочує до літургійної практики XX ст. після Воскресіння Христового в першій книзі та ділиться роздумами через тексти Євангелія і проповіді над складними темами сумнівів і тиші, висловлюючись простою мовою, у своїй другій книзі він поєднує традицію і відкритість на сучасність та сучасну людину.
"Пасха Нового Завіту виростає з Песаху, але водночас відкриває нову перспективу — визволення не лише від зовнішньої неволі, а й від гріха, страху та смерті", - сестра Наталія Гальцова зі Згромадження Сестер Служниць Святого Духа.
У шостій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак розкриває небезпеку ідеологічного та морального утопізму. Чому прагнення до ідеального світу без Бога зрештою обертається або знищенням особистості, або її небезпечною абсолютизацією?
Напередодні Неділі Божого Милосердя отець Вальдемар Павелець розкриває глибину цієї правди, показуючи, як Бог відповідає на гріх і страждання людства. У світлі об’явлень святої Фаустини Ковальської священник пояснює знаки Милосердя, які стали надією для світу, зраненого війнами та безбожництвом.
Як виглядає структура Церкви, та якою є функція єпископа, священника, монаших орденів, а також мирян-християн виголосив катехизу о.Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater». Священник наголошує: "Священство мирян виповнюється в нас через потребу ієрархічного священства, яке дає нам силу і віру через Таїнства".