Про реальні та ілюзорні зміни в житті людини та державі розповідає босий кармеліт із Бердичева, отець Віталій Козак. "Коли ми розпочинаємо зміни із себе то Господь бачить, що народ кається. Він помічає реальні діла, а не пусті слова. Якщо хочеш бути людиною віруючою - то веди себе відповідно в побуті!"
"Ми часто наголошуємо, що варто залишатися людьми, але мало про те, як посеред усього що відбувається, залишатися людиною ВІРУЮЧОЮ? Річ у тім, що гідність Божої дитини має залишатися на рівні, а не знижуватися до примітивізму. Важливою складовою життя віруючої особи є активна діяльність, а не пасивне слухання. Погодьтеся, легше спостерігати сидячи на дивані, а потім висловити свій вердикт щодо ситуації чи події, аніж розібратися глибинно в деталях, причинах наслідків", - розповідає в ефірі отець Віталій Козак.
Часто ми говоримо про те, що не знаємо та хочемо чути те, що уявляємо. І мало хто знає, що робити якісь висновки потрібно спілкуючись із реальними людьми, або фахівцями.
Християнин - це людина, яка має своє бачення та глузд і не керується почуттями з радіо чи телебачення. Віруюча людина має відділяти зовнішню та внутрішню пропаганду від істини. Не можна рухатися в двох напрямках. Запитайте себе в якому напрямку курсуєте - до християнства чи до цього світу?
Бути людиною віруючою відрізняється від пропозицій цього світу.
Ми шукаємо причини війни і мені здається, що ми не дивимося з перспективи, що ця війна є стимулом для покаяння особистості, парафії, міста, країни. Це період усвідомлення, що я слабка та грішна людина.
Ми нарікаємо, що держава не справедлива, але не хочемо платити податки та вивести бізнес із тіні. Поставте собі запитання: По відношенню до держави наскільки я веду себе як людина віруюча? А що вже говорити про ще совіцьку звичку красти. Наскільки солідно ти себе ведеш, як християнин? Чи живеш за принципом "всі крадуть і я краду, всі брешуть і я брехатиму?".
Сьогодні кажуть, що коли скінчиться війна то всі заживуть по новому. Я ж заперечую! Не зміниться тут нічого допоки людина не розпочне ДІЯТИ по новому.
Ми звикли жити у напівсовку де створюємо образ чогось великого, сильного та величного, що в реальності таким не є. Звикли жити в напівправді. Багато є людей, які не хочуть жити в Європі бо доведеться діти за правилами та платити ціну.
Ми кажемо , що війна несправедлива, але якщо придивимося то є на м, погодьтеся, в чому каятися. Подивіться на Ізраїльський народ - коли він відходив від Бога то приходила війна.
У новій катехезі отець Віталій Козак, спираючись на романи Маргарет Етвуд і Даніеля Кіза, розповідає, як літературні образи відкривають глибини жіночого покликання. «Якщо у жінки забрати духовність, вона втрачає людськість», – наголошує священник, показуючи, що справжня жіночність народжується не з ролей, а з серця, яке носить життя.
Як долати спокуси, які можуть перешкодити нашому приготуванню до зустрічі Різдва Христового, та хто за ними стоїть? Отець Тарас Фітьо, душпастир УГКЦ для українців у м. Клагенфурт, Австрія, запрошує озброїтися духовно під час приготування та ділиться добрими сімейними порадами і способами, якими ми можемо скористатися на практиці для доброго святкування Різдва з рідними.
"Урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії - це свято проведіння Божого", - головний редактор журналу "Слово між нами", вікарій парафії Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (м. Хмельницький), отець Микола Бєлічев.
Чого ми боїмося, і що є джерелом нашого страху? Отець Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії та настоятель парафії Христа Царя Всесвіту у м. Києві, запрошує нас до співпраці із Богом у святому часі Адвенту над тими сферами життя, де нам ще бракує віри.
У ранковій катехезі на Радіо Марія отець Ромуальд Загурський, священник з Конотопа, розповів про служіння Римо-католицької парафії на прифронтовій території, про прихисток у храмі під час окупації та про харитативну працю, яка триває досі. Священик поділився, де знаходить сили серед виснаження війни, наголошуючи: «Адорація і спорт рятують мене — це простір, де я знову знаходжу мир у серці».