Про реальні та ілюзорні зміни в житті людини та державі розповідає босий кармеліт із Бердичева, отець Віталій Козак. "Коли ми розпочинаємо зміни із себе то Господь бачить, що народ кається. Він помічає реальні діла, а не пусті слова. Якщо хочеш бути людиною віруючою - то веди себе відповідно в побуті!"
"Ми часто наголошуємо, що варто залишатися людьми, але мало про те, як посеред усього що відбувається, залишатися людиною ВІРУЮЧОЮ? Річ у тім, що гідність Божої дитини має залишатися на рівні, а не знижуватися до примітивізму. Важливою складовою життя віруючої особи є активна діяльність, а не пасивне слухання. Погодьтеся, легше спостерігати сидячи на дивані, а потім висловити свій вердикт щодо ситуації чи події, аніж розібратися глибинно в деталях, причинах наслідків", - розповідає в ефірі отець Віталій Козак.
Часто ми говоримо про те, що не знаємо та хочемо чути те, що уявляємо. І мало хто знає, що робити якісь висновки потрібно спілкуючись із реальними людьми, або фахівцями.
Християнин - це людина, яка має своє бачення та глузд і не керується почуттями з радіо чи телебачення. Віруюча людина має відділяти зовнішню та внутрішню пропаганду від істини. Не можна рухатися в двох напрямках. Запитайте себе в якому напрямку курсуєте - до християнства чи до цього світу?
Бути людиною віруючою відрізняється від пропозицій цього світу.
Ми шукаємо причини війни і мені здається, що ми не дивимося з перспективи, що ця війна є стимулом для покаяння особистості, парафії, міста, країни. Це період усвідомлення, що я слабка та грішна людина.
Ми нарікаємо, що держава не справедлива, але не хочемо платити податки та вивести бізнес із тіні. Поставте собі запитання: По відношенню до держави наскільки я веду себе як людина віруюча? А що вже говорити про ще совіцьку звичку красти. Наскільки солідно ти себе ведеш, як християнин? Чи живеш за принципом "всі крадуть і я краду, всі брешуть і я брехатиму?".
Сьогодні кажуть, що коли скінчиться війна то всі заживуть по новому. Я ж заперечую! Не зміниться тут нічого допоки людина не розпочне ДІЯТИ по новому.
Ми звикли жити у напівсовку де створюємо образ чогось великого, сильного та величного, що в реальності таким не є. Звикли жити в напівправді. Багато є людей, які не хочуть жити в Європі бо доведеться діти за правилами та платити ціну.
Ми кажемо , що війна несправедлива, але якщо придивимося то є на м, погодьтеся, в чому каятися. Подивіться на Ізраїльський народ - коли він відходив від Бога то приходила війна.
"Люди звинувачували Людовика за те, що він був занадто побожним королем", - про святість короля Франції, яка не є випадковою, а формувалася протягом життя виголошує у катехизі о.Віктор Дешук, вікарій парафії Пресвятої Діви Марії Матері Церкви у м.Києві.
Кустош Національного Санктуарію Матері Божої з гори Кармель, що в Бердичеві, монах-кармеліт Віталій Козак продовжує цикл програм “Антропологія святої Едити Штайн”. У цій катехезі священник говорить про спільноту віри, тобто Церкву. У загальному контексті цієї науки отець Віталій розглядає Її як родину Божих дітей.
У продовження циклу катехиз про зцілення у Дарах Святого Духа сьогодні торкнемося таких емоційних наслідків війни, як скорбота та відчуття провини. Отець Юрій Зелінський, брат-капуцин, душпастир парафії Св.Йосифа у м.Дніпро запрошує нас бути ласкавими до себе, шукати та приймати підтримку, коли вона нам потрібна, а також проживати емоції та уміти розпізнавати хибну провину.
Як виглядало би твоє життя без страху? Що є для тебе противагою йому? Про те, як навчитись проганяти страх та жити у досконалій любові - у катехизі від о.Романа Братковського, священника Донецького екзархату та лідера Харизматичної спільноти "Галілея".
Отець Міхал Бранкевич говорить про Святого Духа в контексті Його спільної місії з Ісусом Христом.