Про реальні та ілюзорні зміни в житті людини та державі розповідає босий кармеліт із Бердичева, отець Віталій Козак. "Коли ми розпочинаємо зміни із себе то Господь бачить, що народ кається. Він помічає реальні діла, а не пусті слова. Якщо хочеш бути людиною віруючою - то веди себе відповідно в побуті!"
"Ми часто наголошуємо, що варто залишатися людьми, але мало про те, як посеред усього що відбувається, залишатися людиною ВІРУЮЧОЮ? Річ у тім, що гідність Божої дитини має залишатися на рівні, а не знижуватися до примітивізму. Важливою складовою життя віруючої особи є активна діяльність, а не пасивне слухання. Погодьтеся, легше спостерігати сидячи на дивані, а потім висловити свій вердикт щодо ситуації чи події, аніж розібратися глибинно в деталях, причинах наслідків", - розповідає в ефірі отець Віталій Козак.
Часто ми говоримо про те, що не знаємо та хочемо чути те, що уявляємо. І мало хто знає, що робити якісь висновки потрібно спілкуючись із реальними людьми, або фахівцями.
Християнин - це людина, яка має своє бачення та глузд і не керується почуттями з радіо чи телебачення. Віруюча людина має відділяти зовнішню та внутрішню пропаганду від істини. Не можна рухатися в двох напрямках. Запитайте себе в якому напрямку курсуєте - до християнства чи до цього світу?
Бути людиною віруючою відрізняється від пропозицій цього світу.
Ми шукаємо причини війни і мені здається, що ми не дивимося з перспективи, що ця війна є стимулом для покаяння особистості, парафії, міста, країни. Це період усвідомлення, що я слабка та грішна людина.
Ми нарікаємо, що держава не справедлива, але не хочемо платити податки та вивести бізнес із тіні. Поставте собі запитання: По відношенню до держави наскільки я веду себе як людина віруюча? А що вже говорити про ще совіцьку звичку красти. Наскільки солідно ти себе ведеш, як християнин? Чи живеш за принципом "всі крадуть і я краду, всі брешуть і я брехатиму?".
Сьогодні кажуть, що коли скінчиться війна то всі заживуть по новому. Я ж заперечую! Не зміниться тут нічого допоки людина не розпочне ДІЯТИ по новому.
Ми звикли жити у напівсовку де створюємо образ чогось великого, сильного та величного, що в реальності таким не є. Звикли жити в напівправді. Багато є людей, які не хочуть жити в Європі бо доведеться діти за правилами та платити ціну.
Ми кажемо , що війна несправедлива, але якщо придивимося то є на м, погодьтеся, в чому каятися. Подивіться на Ізраїльський народ - коли він відходив від Бога то приходила війна.
«Не ставтеся вороже до своїх внутрішніх переживань, а приходьте до Бога такими, якими ви є. Наші внутрішні стани не є випадковими», — о. Олександр Халаїм, директор Реабілітаційного центру святого Івана Павла ІІ у Шаровечці на Хмельниччині.
Про шлях до покликання та священничого служіння розповідає капітан капеланської служби, капелан військової частини повітряного командування «Центр» отець Дмитрій Присяжний (Православна Церква України).
«Наскільки добре ми пізнали одне одного у стосунках — це може стати ключовим чинником міцності шлюбу», — практичний психолог, магістр психології, травматерапевт Мирон Шкробут.
В ефірі Радіо Марія представниця видавництва "Святого Павла" у м.Львові Юлія Берт презентувала нові книги польського кардинала Гжегожа Рися "Дорога Світла" та "Візьми і слухай. Як почути Біблію". Автор заохочує до літургійної практики XX ст. після Воскресіння Христового в першій книзі та ділиться роздумами через тексти Євангелія і проповіді над складними темами сумнівів і тиші, висловлюючись простою мовою, у своїй другій книзі він поєднує традицію і відкритість на сучасність та сучасну людину.
"Пасха Нового Завіту виростає з Песаху, але водночас відкриває нову перспективу — визволення не лише від зовнішньої неволі, а й від гріха, страху та смерті", - сестра Наталія Гальцова зі Згромадження Сестер Служниць Святого Духа.