Того часу Ісус пішов на другий бік Галілейського, тобто Тиверіадського моря. І за Ним слідував великий натовп, побачивши чудесні знамення, які Він здійснював над хворими. Ісус же вийшов на гору й сидів там зі своїми учнями. А була близько Пасха — юдейське свято.
Тоді Ісус, піднявши очі і побачивши, що великий натовп іде до Нього, і каже Филипові: «Звідки це купити нам хліба, щоб поїли оці?» Він говорив це, випробовуючи його, бо сам знав, що мав робити. Відповів йому Филип: «На двісті динаріїв буде їм недостатньо хліба, щоб кожний хоч трохи одержав!» Каже Ісусові один із Його учнів, Андрій, брат Симона-Петра: «Тут є хлопчина, який має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що це на таку кількість?» Промовив Ісус: «Розсадіть людей!» А було в тому місці багато трави. Тож посідали люди,числом тисяч зо п’ять. А Ісус узяв хліби і, промовивши подяку, роздав тим, які посідали; також і рибу, скільки бажали. Коли ж наситилися, Він каже своїм учням: «Зберіть шматки, що залишились, щоб нічого не пропало». Тож зібрали й наповнили дванадцять кошиків шматками з п’ятьох ячмінних хлібів, що залишилися після тих, які їли. Тоді люди, побачивши чудесне знамення, яке Ісус вчинив, говорили, що насправді Він — Пророк, який має прийти у світ. А Ісус, знаючи, що вони мають намір прийти і схопити Його, щоб зробити царем, віддалився знову сам на гору.
Отець Олексій Самсонов розповідає про "Правила бою" за якими живуть військові та які допомагають зрозуміти військовослужбовців після повернення з фронту. Війна залишає глибокий слід у свідомості. Люди, які повертаються з бойових дій, живуть за своїми правилами — правилами виживання. Їхня поведінка може здаватися незрозумілою, але саме ці внутрішні установки допомогли їм залишитися живими. Щоб підтримати військового, важливо знати ці правила і ставитися до них з розумінням.
Того часу Ісус ходив по Галілеї, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що юдеї шукали, як Його вбити. А було близько юдейське свято Наметів. Коли ж Його брати пішли на свято, то й Він пішов, але не явно, а наче таємно. Тоді деякі жителі Єрусалима почали говорити: «Хіба це не той, кого шукають, як вбити? І ось, Він говорить відкрито і нічого Йому не кажуть.
Було юдейське свято, й Ісус піднявся в Єрусалим. Є в Єрусалимі біля Овечої брами купальня, що по-юдейському називається Витезда, яка має п’ять критих ходів. У них лежало багато недужих, сліпих, калік, сухих. Був же там один чоловік, який тридцять вісім років перебував у своїй недузі.
Того часу Ісус вийшов з Самарії до Галілеї, бо сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині. Отже, коли прийшов у Галілею, галілеяни прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято.
Євангеліє від Матея 21:33-43. 45-46