Чому так важливо пробачити себе та прийняти прощення? Говоримо на цю тему з отцем Міхалом Бранкевічем.
Якщо не можете пробачити собі - повертайтеся до притчі про блудного сина. Для батька не важливі причини, для нього важливо, що ти повернувся. Батько - єдиний хто не буде мати до тебе пртензій.
Без пробачення важко жити та можна замучити себе. Віруючим людям в цьому питанні краще, адже ми знаємо, що Ісус Христос взяв на Себе наші гріхи. Постійно обвинувачує нас та вказує на наші помилки диявол. Пробачення самого себе є наслідком певного процесу комунікації з людьми та Богом, - отець Міхал Бранкевіч.
Найтяжчим моментом в нашому життя є прийняти несправедливість - коли хтось без причин обвинувачує вас, осуджує за щось. В такому випадку потрібно з покорою та в дусі правди прийняти це обвинувачення.
Ми знаходимось серед людей і варто намагатися спілкуватися з людьми в мирі та не осуджувати. Але процес варто починати із нас самих, побачити в чому ж ти можеш бути винуватим? Ми залякані та боїмося і той страх постійно насуває відчуттям невпевненності і дуже часто цей страх є оманливим. В такому випадку ми часто маніпулюємо чи тікаємо.
Що робити?
1. Визнати та пізнати причину своїх помилок. Тут Господь хоче нам допомогти побачити себе та надати нам поведінку, яку мав Ісус Христос. Пізнати правду нам заважає вибір поганого. Але розважаючи над причинами конфліктів з іншими варто всежтаки пробачити собі;
2. Пробачити собі. Це другий етап, коли ти визнаєш, що зробив усе можливе та залежне. Ісус Христос хоче, щоб ми пробачили селе. Часто нам може заважати перфекціонізм, але варто усвідомити, що ми можемо бути бездоганними тільки завдяки Христу.
Людям віруючим легше пробачити себе бо мають релігійну практику. Потрібно використовувати це, щоб примиритись зі своїм перфекціонізмом. Багато людей очікують, що ви маєте зробити щось так, як на їхню думку має бути ідеально. Але варто пояснювати в такому випадку, що Ви не всемогутні і тому не можете зробити те, що очікують.
Іллюзії. Батьки часто опікуються так дітьми так, що вони виростають з хибними уявленнями про світ та людей. Така особа не бере відповідальність бо не має досвіду вирішення проблем - вона тікає.
Основою нашого життя є спілкування з іншими людьми. І коли помилилися то важливо зрозуміти, що ви людина яка може помилятися. Ісус Христос приходить до нас із пробаченнями. Прикладом цього є притча про блудного сина.
Якщо не можете пробачити собі - повертайтеся до притчі про блудного сина. Для батька не важливі причини, для нього важливо, що ти повернувся. Батько - єдиний хто не буде мати до тебе пртензій. Коли ти усвідомиш, що люди мають прийняти тебе такими, який ти є то тоді зможеш прийняти та вибачити себе.
Батько приймає сина блудного наче той нічого не вчинив та не докоряє йому. Навіть якщо ти вчинив жахливі та погані вчинки то маєш з Божою поміччю використати таїнство примирення, адже в ньому велика сила Божого миру.
Про джерело людського щастя та можливість відчути його в повноті вже тут на землі, говоримо у програмі "У ваших намірах" із с. Наталією Гальцовою зі Згромадження Сестер Служниць Святого Духа.
Як нам добре пережити Воскресіння Господнє, та чи кожен може зустріти Ісуса Христа у своєму житті, говоримо у програмі "У ваших намірах" з о.Міхалем Бранкевичем, духовним наставником дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater».
В ефірі програми «У ваших намірах» отець Роман Сиротич розповів, як «Карітас Київ» адаптував своє служіння до викликів повномасштабної війни. Йшлося про гарячі обіди, підтримку під час енергетичної кризи, міжнародну допомогу та ключову роль волонтерів у щоденній праці організації.
Що таке Пасхальне Тридення і чому ці три дні вважаються єдиним святом? У новому випуску програми «У ваших намірах» ми детально розбираємо значення Великого четверга, Страсної п'ятниці та Великої суботи. Ви дізнаєтеся про символіку омивання ніг, тишу біля Гробу Господнього, особливості Великодньої Вігілії та те, як правильно підготувати свою оселю й серце до зустрічі Воскреслого Христа.
Про допомогу та служіння бездомним на прикладі власного досвіду поговоримо з братом-францисканцем Миколою Орачем з Парафії Преображення Господнього, м. Бориспіль.