"Ми створені на образ і подобу Бога. А на чий образ і подобу був створений ШІ?" - ставить запитання отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», та продовжує, - допомогти штучний інтелект може у пізннані всесвіту, або науках, чи пошуках певних джерел, але Духа Святого в ШІ немає". У програмі "У ваших намірах" священник аналізує нову технологію на основі енцикліки Папи Лева XIV.
Сучасна технологія дійшла до того рівня, що створила дійсність під назвою "інтелект". Інтелект - це діяння людини, не машини. Штучний інтелект носить неправильну назву. Людина хотіла би створити дійсність незалежну, але із свідомістю, і це вже показує помилку. Як дійсність сама по собі сотворена. Людина не може творити, бо Творець один - Бог. Штучний інтелект не може бути досконалою технологією, тому що був сотворений недосконалою людиною.
Інструмент в руках людини, яким є ШІ (штучний інтелект), не є поганим чи добрим сам по собі, але це залежить від тої особи, яка ним користується. Спосіб роботи ШІ може бути швидким і ефективним, але перший, хто дає завдання ШІ є людина. Теоретики говорять, що немає інструменту, який міг би керувати людиною. Коли ШІ щось створює варто запитати, для кого він створює. Лише людина має здібність аналізувати й оцінювати.
Папа Лев XIV назвав свою першу енцикліку «Magnifica humanitas» ("Велика людяність"), в якій розмірковує про соціальну доктрину Церкви в епоху штучного інтелекту. Людяність, про яку згадує Папа, творить спільнота людей, група осіб, які мають свою думку і погляд, завжди індивідуальний і неповторний. Чи може бути через ШІ творіння, яке має свою цінність, естетику, смак, що розвивалось за часи усього людства? Допомогти штучний інтелект може у пізннані всесвіту, або науках чи пошуках певних джерел, але Духа Святого в ШІ немає.
отець Міхал Бранкевич, духівний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater»
До роздумів про правду та надію на вічне життя в новому небі й на новій землі запрошує у цій катехизі, що завершує цикл «Символ віри», о. Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater». Він звертає нашу увагу на допомогу та дію Святого Духа, який переконує нас і дає можливість переживати віру свідомо й глибоко.
В програмі "У ваших намірах" говоримо з о.Міхалом Бранкевичем про навчання в школі. Священник бажає багато-багато радості усім під час навчального процесу та зауважує, даючи поради батькам: "Важливо підходити до процесу навчання не як до прикрого обов'язку. Під час навчання в школі дитина за допомогою батьків та вчителів має віднайти у собі таланти й здібності, Богом вже даровані, щоб розпізнати своє покликання для майбутнього життя".
«Якщо я молюся, я переживаю за цю дитину», — зауважує у катехизі с. Юлія Заводовська зі Згромадження Сестер від Ангелів у м. Вінниці та заохочує батьків і тих, хто навчає у закладах освіти: «Наслідуймо ангелів-охоронців, які допомагають і оберігають. Покликання вчителя — провадити дитину до Бога, помічаючи її маленькі вчинки та реагуючи на певні ситуації».
«Той, хто зумів пояснити, у чому полягає природа Божої ласки, описує на фізичному рівні, як він тілесно переживав біль і гріхи, у яких упізнав розпусних подруг. Але разом із тим з’являється стриманість, у якій він побачив Пресвяту Діву Марію», — про Боже провидіння у книзі «Сповідь» святого Августина говорить у своїй катехизі отець Олег Кіндій, священник парафії святих Володимира та Ольги УГКЦ, викладач богослов’я Українського католицького університету у Львові.
Чи можливо пізнати Бога за допомогою розуму? Чи суперечать віра та розум одне одному? Чи здатна людина відкрити існування Творця без допомоги надприродного об’явлення, користуючись лише природним світлом власного розуму? Про це говорить монахиня Згромадження Служебниць Господа і Діви Марії з Матара, доктор філософії с.Марія Несподівана Радість.