Цей підручник духовності, "
Містична Святиня Бога", був написаний у XVII сторіччі, але те, про що тут пишеться актуальне й сьогодні. Отже, продовжуємо тему про
діла милосердя...
Викуп в'язнів. Ще пару років тому мало хто стежив за цим явищем, але сьогодні ми разом переживаємо та радіємо кожному процесові обміну полоненими в Україні. "Це похвальна справа, що приносить нам заслуги" - пише Святий Станіслав.
В період із XIII по XV століття в Римо-Католицькій Церкві існував орден порятунку в'язнів та полонених.... яким було повернуто близько тисячі бранців. Також існував
орден Тринітаріїв, ченці котрого навмисно йшли в
полон, щоб викупити бранців.
Тут нам варто звертати увагу не тільки на недоліки Церкви в минулому, а ще й зважати на великі
діла милосердя, яких вдосталь має
Католицька Церква.
Одягнути нагих. "Одягнути нагих велить нам сам закон природи... ", читаємо в Містичній Святині. Я пам'ятаю рік тому як багато людей втікали від війни не маючи нічого з одягу. В цей час ми досвідчили багато добрих справ милосердя, коли люди віддавали свої речі, коли благодійні організації надсилали тони гумдопомоги, яку ми приймали та роздавали, зокрема в Харкові. В Польші, Латвії, Румунії, Іспанії, Німеччині тощо зявилося багато людей, які жертвували своє заради порятунку інших. Це дуже нас об'єднало.
Багато християнських церков завдяки війні зробило багато діл покути за байдужість, інфантильність, бездіяльність минулих років. Завдяки цій важкій ситуації ми стали більш людяними людьми та багато гріхів покутували. Головне не забути цей досвід.
Запрошення подорожніх до себе. Те, що люди проявили до інших співчуття та відкрили свої двері біженцям тримає цей світ. Такого волонтерського руху як в Харкові, я не бачив ніде в Україні. Півроку інтенсивних обстрілів Харкова не призвели до страшних трагедій та загибелі великої кількосці місцевих. Саме підтримка біженців та інтенсивна, масова допомога іншим, на мою думку, береже наше місто від багаточисельних жертв.
Ми, як віруючі, закликані до діяльності. Якось моя знайома написала в соцмережі, що: "У владі мають бути тільки відповідальні люди"... Я тут тільки зітхнув, адже звідки їх взяти, цих відповідальних людей, коли політика завжди в Україні вважалася брудною справою? Навіть віруючі оминають її. Але є люди які хочуть говорити про це, створюючи видимість громадянської позиції, що вельми шкідливо для нас.
Хочеш, щоб тут була школа чи лікарня де не давали б хабарі - то створи це! Працюй так, щоб бути прикладом, а не вимагай від інших, щоб вони це робили. Скажете, що хочете інакше? - То створюйте нові осередки де не буде місця для корупції. Неможливо змінити систему - її можна удосконалити і в цьому нам допоможуть віруючі люди з відповідними цінностями та ділами.
Ми , віруючі, маємо запитувати постійно "Господи, до чого ти мене кличеш сьогодні?" Кожен має займатися своїм та має допамагати іншим, адже ми покликані до діл. І не оцінюймо один одного, але кожен має тримайте свій фронт, щоб потім сміливо відповісти, що робив під час війни.
Отець Микола Бєлічев - маріанин, головний редактор журналу "Слово між нами". Римо-Католицька парафія Святого Сімейства м. Харків.
Слухати аудіокнигу "Містична Святиня Бога" на
Youtube
Слухати інші програми