До Всесвітнього дня мігранта та біженця священник УГКЦ, отець Віталій Храбатин, говорив на тему: "Мігранти як знак нашого часу".
В Україні вже 150 років ми залишаємо свої домівки та їдемо шукати щастя, хліба десь в іншому місці і носимо у своїх серцях ностальгію (болісна туга за своєю Батьківщиною). Але згодом, часто на схилі літ, повертаємося, бо сумуємо за батьківським домом, родиною, нашою Батьківщиною.
У Католицькій Церкві особливу увагу на мігрантів звертають 106-й рік. Від часів Першої світової війни, коли "могутні ділили землю", за словами Папи Бенедикта XV, ніхто не помічав простих звичайних людей-мігрантів.
Церква дивиться на біженця не лише, як на мігранта, який потребує, але називає його місіонером, він йде та проповідує Євангеліє, там де є. Саме тому Папа Франциск називає мігрантів та біженців знаком нашого часу.
Традиційно до важливих подій Єпископ Риму підготував папське Послання. У посланні окрім основних порад подає шість пар дієслів – пізнавати, щоб розуміти; наближатися, щоб служити;
слухати, щоб примиритися; ділитися, щоб зростати; залучати, щоб сприяти;
співпрацювати, щоб будувати – він пропонує також деякі роздуми стосовно
того, як втілювати ці рекомендації в контексті кризи, спричиненої
пандемією COVID-19.
Сестра Каміла із Згромадження Cестер Гонораток у циклі «Мати Милосердя» розповідає, як Діва Марія втілила милосердя через вчинок, слово і молитву. Спираючись на Святе Письмо та "Щоденник святої Фаустини Ковальської", монахиня показує, як ця тріада може стати дороговказом для життя кожного християнина.
У сімнадцятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак розмірковує над тим, як тоталітарні системи поступово підкорюють людину не лише силою, а й через зміну її мислення та цінностей. Відштовхуючись від роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці», священник показує, чому самоцензура й постійний внутрішній страх можуть стати ефективнішими за будь-який зовнішній примус.
Чи може Церква змінювати свої правила? У чому різниця між Догматом та звичаєм? Отець Петро Балог в ефірі Радіо Марія розтлумачує поняття «живої традиції», пояснює суть літургійних реформ Другого Ватиканського собору та застерігає від небезпеки схизми через надмірний прихильність до форми.
О. Олександр Кушта говорить про теологію тіла на основі праці св. Йоана Павла II. Священник пояснює концепцію первісної невинності, стверджуючи, що людська статевість є божественним даром і невід’ємною частиною нашої ідентичності, а не просто соціальною роллю.
Юлія Берт ділиться особистими спогадами про зустрічі зі св. Йоаном Павлом ІІ під час Всесвітніх днів молоді та апостольського візиту до України